Дніпро завжди перший. Мер Дніпра Філатов анонсував запуск програми підтримки виробників FPV-дронів

Мер Дніпра Борис Філатов анонсував голосування за програму підтримки виробників FPV-дронів на сесії міськради Дніпра у середу, 19 липня. Мова йде про квадрокоптери з режимом First Person View, які активно використовують під час війни. Вони здатні коригувати вогонь, проводити розвідку та знищувати техніку та піхоту. Вже завтра Дніпро збирається виділити  20 млн грн на виробництов такої потрібної для захисту України техніки. Про це у соцмережі повідомив мер міста Борис Філатов, передає Дніпровська панорама.

Дрони чи стадіони.
Або свій серед чужих,
чужий серед своїх.

Оскільки зараз в суспільстві триває палка дискусія щодо «правильного» використання коштів та закупівель для армії, я теж маю що сказати.
Хоча з цього приводу вже прозвучало багато висловлювань, включно з позицією шановного пана Арахамії (повірте, це сказано без іронії), я думаю, що нам варто почати з початку і розібратися з критеріями та пріоритетами.

Мабуть, я один з небагатьох маю право назвати себе достатньо обізнаним в цій темі.
Як в дронах, так і в стадіонах.
Бачте, ще від самого початку повномасштабного вторгнення, я чи не перший відверто казав, що ця війна – на роки, і аж ніяк не на «два-три тижні», как нам жваво побрехували з телемарафону.
І хоча «иных уж нет, а те уже далече», та, як результат, територіальна громада Дніпра, яку я очолюю, за офіційними даними посідає перше в країні місце у придбанні дронів для ЗСУ.
Залишивши далеко позаду низку потужних міністерств та відомств із мільярдними бюджетами, які для ЗСУ не зробили нічого особливого.
Та навіть деякі інші міста з величезними бюджетами.
Більше ніж у Дніпра, але ви тільки не подумайте, що це столиця.
Дніпро витратив мільярди гривень на війну.
Та це заслуга не суто моя, а всіх земляків.

Натомість я став ще й спеціалістом з придбання автомобілів для фронту.
Попри те, як ще на початку 2022 року
ми публічно сварилися з Премʼєр-міністром, який був проти великих закупок машин громадами, аби ті «не заробляли авторитету серед військових» (кому цікаво – погугліть)
І коли деякі обласні центри обмежилися чотирма (!) пікапами для передової за всі ці пʼятсот з лишком днів війни (!!), Дніпро купив близько 650 легковиків і вантажівок (!!!)
Не задля «авторитету», певна річ.
Але коли, коли міськрада купила Toyota в базовій комплектації, «розслідувачі» обіср@али мене до маківки.
Бо є стара маніпуляція.
У журналістів вже давно так, що вкрали/взяли хабаря/витратили забагато – це «в мерії Філатова».
А як щось хороше, то воно просто десь «в Дніпрі».

Менше з тим.
Бо я, крім всього іншого, є також фахівцем зі стадіонів.
Зокрема й того самого, який під час війни ми хотіли будувати у Придніпровську приватним коштом, а потім містяни сказали, що їм так не треба і краще б за бюджетні.
Як результат стадіону вони не мають і курять бамбук.
Бо «активні» містяни завжди хочуть щось таке.
Щоб у їхньому мікрорайоні стадіон звели коштом бюджету – навіть посеред війни. А от вкласти плитку в прилеглому житломасиві – то зась.
Тому що всі гроші потрібні для ЗСУ.

Та знову ж – не про це.
А про те, що питання дронів та стадіонів лежить глибоко в площині остаточного морально-етичного вибору.
Тут мають право на існування поодинокі виключення, але не подвійні стандарти.
Цей вибір допоможе структурувати процеси, але й оголить незручну правду.
Для політичного істеблішменту і суспільства загалом.

Для держустанов, які весь цей час володіли величезними бюджетами, але фактично нічого не купили для армії.
Для громадян, хто кляне нову бруківку на далекому проспекті, а потім приходить на прийом до міського голови і вимагає полагодити ліфт і поміняти вікна в їхньому підʼїзді.
Бо це, мовляв для мене та моїх сусідів, а хай на ЗСУ платять інші містяни.
Для правоохоронців із захмарними бюджетами, котрі після оборони «закарпатського котла» стурбовані лише доведенням своєї рентабельності.

Тому нам треба визначитися з критеріями та пріоритетами.
Виходячи з розуміння, що війна триватиме ще досить довго.
Я не виправдовую міських голів, які подекуди заграються в «міцних господарників».
Але я й не можу підтримати тих, хто вважає, що життя міста треба ставити на паузу.
Бо так разом з плиткою і стадіонами до «нецільового» використання коштів зʼїде дитяче харчування в школах і програми патріотично виховання молоді і ще багато чого.

Натомість давайте зберемося і узгодимо механізм, як це витрачати кошти обґрунтовано і без бюрократичних перепон.
Щоб у місцевого самоврядування не було «забагато куплених вантажівок».
Дамо офіційно можливість територіальним громадам витрачати 50% військового ПДФО на потреби оборонців.
Бо у шановного Кабінету Міністрів спостерігається ідіосинкразія.
Коли однією рукою не дають містам механізмів закупівель для армії, а іншою смикають за витрату грошей «не туди».
Давайте припинимо перекручувати, закидаючи місцевому самоврядуванню там, де, напевно, не слід.
Бо пошук «зручної» правди завжди повертатиметься бумерангом.

Насамперед подивіться на себе в дзеркало, і спитайте: « А що я зробив для своєї країни та її Перемоги?»
Мені за свою відповідь не буде соромно.
Бо кожного дня ми сидимо в Дніпрі і думаємо, що ще ми можемо.

І так. Завтра на сесії міськради ми голосуємо за програму підтримки виробників FPV-дронів.
Для початку виділимо на це 20 млн грн.

Бо Дніпро завжди перший.
Україні потрібні і дрони, і стадіони.

пост Філатовапост Філатова1пост Філатова2пост Філатова3

Нагадаємо, раніше ми писали, що у Дніпрі ще 35 вулиць отримали нові назви.