Громадянському суспільству в Україні необхідно об’єднатися для виконання спільних завдань, - експерт
Громадянське суспільство в Україні після 2014 року почало бурхливо розвиватися. За словами голови правління «Комітету виборців України» Станіслава Жолудєва, це у тому числі пов’язано із війною на сході країни, захистом прав людей, які від неї постраждали. У цей період з’являються нові напрями розвитку громадських організацій, зокрема у гендерному, соціальному захисті тощо. Водночас поступово громадські активісти почали йти до політики, державної служби або взагалі виїхали з країни. І нині у цьому питанні спостерігається певна деградація.
«Останнім часом громадянське суспільство зменшує активність. Воно дещо неконсолідоване. Наприклад, та чи інша громадська організація або спілка, вони так і залишаються працювати на власному вузькому полі без живої взаємодії з іншими організаціями. Це є проблемою. Крім цього залишається низький рівень професіоналізму громадських організацій. Або це так звані кишенькові організації, які працюють не на інтереси суспільства, а олігархічних груп. Або ті, що існують уже достатньо давно, але рівень їхньої компетенції є недостатньо високим, щоб нормально функціонувати, доносити об’єктивні потреби, думки суспільства», - розповів під час пресконференції, яку приурочили до Дня Незалежності, Станіслав Жолудєв.
При цьому він додав, що із позитивного у розвитку громадянського суспільства в Україні за останні роки – це те, що політикам не вдалося схилити його на свій бік.
«Громадянське суспільство зберіглося і залишилось більш-менш об’єктивним, і це справді радує. Загалом громадянському суспільству в Україні необхідно об’єднатися для виконання спільних завдань», - наголосив голова правління «Комітету виборців України».
Зі свого боку голова громадської ради при Дніпровській міськраді Лілія Богачева зазначила, - у Дніпрі місцева влада дослухається до людей і враховує їх думки.
«Показовим є те, що, наприклад, ремонтні роботи або будь-які реконструкції у місті проводяться системно і комплексно, хоч це може зайняти певний період часу, а не «показово». Наприклад, якщо потрібно замінити застарілі комунікації під асфальтом, то спочатку виконується це, а не зовнішні роботи. Ми, громадськість, постійно наполягаємо на такому підході. Інший показовий приклад, коли торік стало питання про підняття оплати за навчання у музичних школах. Були обговорення за участю батьків, громадськості, зокрема нашої громадської ради. Врешті, влада міста нас почула, і оплата встановлена на тому рівні, який задовольнив усіх», - сказала Лілія Богачева.
При цьому вона додала: проблемою залишається, чи може громадськість правильно донести ту чи іншу проблему до органів влади.
«Досить часто у різних громадських організаціях, коли вони звертаються до влади з вирішенням тієї чи іншої проблеми, відсутні об’єктивна оцінка, аналіз, обґрунтування проблемної ситуації», - підкреслила голова громадської ради при Дніпровській міськраді.
Довідка. У Дніпрі зареєстровано понад 2,5 тис. громадських організацій.
