Потрібні не менше, ніж зброя: криворізькі інженери створюють електричні багі для ЗСУ

До повномасштабного вторгнення український інженер з Кривого Рогу Віталій Бризгалов активно працював над стартапом Coolon Motors, який вже цьогоріч мав забезпечити вітчизняний автопром екологічними електровантажівками. Однак через війну проєкт довелося відкласти, а всі свої сили та знання спрямувати на потреби армії. Наразі команда інженерів-розробників виготовляють швидкі та маневрені багі для військових, пише Дніпровська панорама.

Ці невеликі машини дозволяють майже непомітно виконувати бойові завдання та рятують життя бійців. Наразі на фронті вже 22 такі автівки, але масштаби запитів на багі зростають. 

Усе почалося у 2014 році, коли відбулося перше російське військове вторгнення на територію України. Я сформував команду інженерів та спеціалістів, аби виготовляти дрони для армії. Тоді це було складно, адже бракувало якісних матеріалів. Створили декілька безпілотників із китайських запчастин, - розповів Віталій.

Невеликий квадрокоптер коштував до 20 тисяч доларів, а середній час його експлуатації на фронті – 20-30 хвилин. Оцінивши, наскільки це неякісно, дорого та неефективно, хлопці вирішили створити власні електричні двигуни. Працювали вони добре, але батареї підводили. Квадрокоптери – це ніщо інше, як літаюча батарейка. Добре, що у 2015-16 роках вже розробили великі бензинові БПЛА літакового типу. Це зараз ми маємо безпілотники PD-f1, «Лелека», «Фурія». Тоді все лише розвивалося.

 Ми вирішили не конкурувати, а створити щось своє. Загорілися ідеєю розробити електричний літак для 2-3 пасажирів. Цей проєкт дорогий – 10 тисяч доларів коштувало лише навчання пілота, з яких 80% – паливо. Тоді нам бракувало якісних акумуляторів. Ходили легенди, що невдовзі на ринку мали з’явитися потужні графенові акумулятори. Для запуску було все готово: електричний двигун, гвинти, фюзеляж літака, інші складові. Однак потрібні батареї не з’явилися й донині. Ідея з електричними літаками досі чекає своєї реалізації, - каже він.

Чотири роки потому тією ж командою створили імпровізований електробус. Встановили у старий мікроавтобус електричний двигун.

Їздив він чудово, але дешевше створити електричну автівку з нуля, аніж перероблювати його зі старого автобуса. Чим ми й зайнялися. Так зародилася ідея електричних вантажівок Сoolon Motors, який мав стати першим подібним українським проєктом. Ми були мотивовані створити самоокупний транспорт, який би дозволив бізнесу відмовитися від дизельних вантажівок, які лише шкодять довкіллю, - оповідає інженер.

  photo_2022-07-29_11-22-42-2
Команда інженерів створила власну електроніку, двигун, батарею, тобто всі дорогі елементи. Залишилося тільки оформити це все в конструкцію автівки.

Для цього ми звернулися до приватного підприємства зі Львова «Автополіпром». За півроку у них нічого не вийшло. Розробляти нові елементи для конструкції авто вони не хотіли. Я почав розуміти, чому в Україні немає автопрому. Старий радянський досвід тягне назад. Ніхто не хоче орієнтуватися на провідних фахівців, наприклад Tesla. Тому вирішили трішки пригальмувати, набрати в команду інженерів, які не будуть боятися складної роботи. Витративши два роки на перепрацювання всієї конструкції автівки, ми створили її фактично з нуля. Це дозволяє локалізувати виробництва на 80%. Але є елементи, які ми точно не можемо зробити – це акумуляторні комірки. 

Напередодні 24 лютого хлопці були готові до запуску повноцінного серійного виробництва. Та все змінилося.

У цей день ми їхали з Кривого Рогу до Львова, аби зареєструвати компанію, яка мала будувати завод. Я чув гуркіт з аеродромів, щойно все починалося. Із соціальних мереж дізнався про початок вторгнення. Я не міг повірити. Ми все ж доїхали до Львова, перепочили декілька годин і розвернулися назад. За 20 годин у дорозі ми розробили план евакуації: вивозу матеріалів, ресурсів, інформаційних розробок, - згадує Віталій.


Усі працівники команди відразу пішли до військкоматів, але нікого не взяли через відсутність бойового досвіду. Тож Coolon Motors відкрили власний фронт. Ремонтували радіостанції, забезпечували бійців повербанками, акумуляторами. У квітні сформувалася величезна потреба у швидких автівках. 

До нас звернулася криворізька волонтерська команда «Залізна сотня», їм потрібна була автіка для військових. Ми зробили креслення для спортивних автівок – багі. Волонтери думали віддати наші розробки на виробництво. Утім виявилося, що заводи, яким надавали креслення, не хотіли цим займатися. Або встановлювали нереальну вартість. Наприклад, за раму – 45 тисяч грн, хоча ми знаємо, що вона коштує 15 тисяч, - розповідає Віталій. - Під час роботи над кресленням ми паралельно створили два прототипи багі. Збирали автівку в гаражі, практично не маючи нічого. Лише трішки досвіду й трішки інструментів. Показали пілотник зразок військовим – сподобалося. Почали думати, як самостійно запускати виробництво. 

Screenshot_1

Хлопці потребували великого приміщення, обладнання та працівників. тому почали шукати волонтерів, які зацікавлені в роботі. Паралельно звернулися до бізнесменів з пропозицією інвестувати у багі. В обмін на це запропонували акції Сoolon.

У проєкт електровантажівок заплановано 4 мільйони доларів інвестицій, тому 20 тисяч, які я пообіцяв віддати акціями заради багі, це не дуже велика витрата. На перші дві автівки я витратив власні заощадження, десь 5-10 тисяч доларів. - згадує Віталій. - Наразі в нас працюють 17 людей, зокрема, внутрішньо переміщені особи з Маріуполя, Херсона, Харкова. Звісно, платимо їм щонайменше мінімальну зарплату. 

Вартість запчастин для багі коштує 60-65 тисяч: «донори», залізо, труби, фарба, колеса тощо. Загальна вартість багі на сьогодні сягає 80 тисяч грн – це дешевше, ніж у будь-яких інших українських виробників. Це та чесна сума, яка покриває оренду приміщення, запчастини та роботу команди. За весь період  виготовили 22 багі, попереду – гуртове замовлення на 24 автівки. Також команда Сoolon планує виготовляти безпілотники.

Screenshot_2

 
Багі – потужні й маневрові, прориваються по будь-якій поверхні: пісок, болото, поле, бездоріжжя. Якщо через поля, то 60-80 км/год, по трасі – 120-130 км/год. Найкраще вони працюють для піхоти й розвідки.

У нас є кілька автівок «Блукаючий міномет». Коли нізвідки серед поля з’являється багі з мінометом, відстрілюються і зникає в нікуди. Російська армія не встигає запустити дрони, щоб дізнатися звідки воно прилітає. Кріплення для зброї – різні. Десь – труби для тубуса, десь – під кулемети, гранатомети чи міномети. Відразу намагаємося зрозуміти, для чого саме хлопцям потрібна автівка. Бо різні роти, підрозділи мають різне озброєння, - ділиться деталями Віталій. 

Багі назвали COOLON CTRL. Спочатку була інша ідея, значення якої зрозуміли не всі, – CTRL Z. Також є люди, які донатать старі автівки на запчастини, за це вони можуть дати власну назву коремій автівці. Так вже з’явилися багі «Хімік» та «Борисович». 

За матеріалами Шотам