Більше не викидатимуть. В Україні непродані продукти віддаватимуть людям

Україна готується до масштабної реформи у сфері продовольчої безпеки. В уряді анонсували запуск національної системи фудбанкінгу. Це механізм, який дозволить не утилізувати придатні продукти, що не встигли продати в магазинах, а безкоштовно передавати їх тим, хто цього найбільше потребує.

Редакція «Дніпровської порадниці» з посиланням на "Сніданок 1+1" розбиралася, як працюватиме ця «економіка милосердя» та хто зможе отримати допомогу.

 Що таке банк продовольства і як він функціонує?

Фудбанкінг — це світова практика, що успішно працює від США до країн Європи. Це логістичний міст між великим бізнесом та соціально вразливими верствами населення.

Схема роботи виглядає так:

Збір: Супермаркети та виробники передають продукти, термін придатності яких добігає кінця (або товари з пошкодженою упаковкою), спеціальним продовольчим банкам.
Зберігання: Банки продовольства сортують їжу та зберігають її у належних температурних умовах.
Розподіл: Через благодійні організації та волонтерів формуються продуктові набори.
Допомога: Продукти отримують ВПО, пенсіонери, люди з інвалідністю та багатодітні родини.

Чому це важливо для України?

Цифри вражають: за словами заступника міністра Тараса Висоцького, щороку в Україні утилізується до 2,5 мільйонів тонн їжі. Це майже 20% від усього виробництва.

«Наше завдання — спрямувати ці ресурси на підтримку мільйонів громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах», — наголошують в уряді.
 

Які продукти потраплять до кошика допомоги?

Окремо в уряді запевняють, що безпечність харчових продуктів контролюватимуть жорстко. Відповідальність за якість їжі та належні умови її зберігання покладатимуть на банки продовольства. Щоб бізнес активніше долучався до такої ініціативи, уряд також розглядає варіант запровадження певних пільг. Водночас для тих, хто замість передачі придатної їжі вирішить її просто утилізувати, можуть передбачити штрафи. Остаточні правила ще напрацьовують.

Найчастіше до продовольчих банків планують передавати як товари з тривалим терміном зберігання, так і продукти, які потрібно використати найближчим часом. Йдеться, зокрема, про крупи, макарони, борошно, цукор, сіль, олію, м’ясні, рибні та овочеві консерви, хлібобулочні вироби, молочну продукцію, а також свіжі овочі та фрукти.

До системи фудбанкінгу планують залучати широку групу товарів:

Бакалія: крупи, макарони, борошно, олія, цукор.
Консервація: м’ясні, рибні та овочеві консерви.
Свіжі продукти: хліб, молочна продукція, овочі та фрукти.
Питання безпеки: Уряд запевняє, що контроль за якістю буде жорстким. Відповідальність за придатність їжі до споживання повністю нестимуть продовольчі банки.

Пільги для бізнесу та штрафи за марнотратство

Щоб супермаркетам було вигідно віддавати їжу, а не викидати її, готуються законодавчі зміни:

Стимули: Запровадження податкових пільг для компаній-донорів.
Покарання: Розглядається варіант впровадження штрафів для тих, хто вирішить утилізувати придатну їжу замість передачі на благодійність.

Коли чекати змін?

Законодавчий механізм планують фіналізувати вже найближчими місяцями. Це дозволить системно запустити фудбанкінг по всій країні, зокрема і в Дніпрі, де запит на гуманітарну підтримку залишається високим.

Як працюватиме фудбенкінг

Фудбенкінг передбачає чітку модель взаємодії: виробники та ритейлери передаватимуть непродані, але безпечні продукти до банків продовольства — неприбуткових організацій, які здійснюватимуть їх сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Надалі ці продукти або готові страви безкоштовно передаватимуться людям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Наразі така практика в Україні існує на добровільних засадах, однак мета держави — зробити її системною.

Для цього планується ухвалення окремого закону «Про банки продовольства», а також внесення змін до податкового та екологічного законодавства. Зокрема, йдеться про запровадження двох типів термінів придатності, податкові стимули для бізнесу та обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.

Що це дасть

Очікується, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить:

зменшити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію (які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік);
забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і людей з інвалідністю;
знизити навантаження на державний бюджет;
створити додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.

Важливо, що всі вимоги до безпечності харчових продуктів залишатимуться незмінними. Контроль здійснюватимуть відповідні державні органи, а відповідальність за якість і належні умови зберігання нестимуть банки продовольства.

Тарас Висоцький додав, що наразі проміжна ціль — до 50% нереалізованих, але придатних продуктів направляти на соціальні потреби. У довгостроковій перспективі — до 80%, що відповідатиме кращим європейським практикам.

Нагадаємо, раніше ми писали

Місячний календар стрижок на квітень 2026: дати, коли йти до перукаря