Продовжуючи тему про розрив дружніх відносин з Росією. Чого ж насправді досягла Росія за п`ять років війни з Україною?

Мария Козкина

З 2014 року багато сказано і написано про те, що принесла Україні, нав’язана їй з боку РФ війна, як змінилася за цей час наша країна, які здобутки і втрати ми понесли за роки війни. Я ж зараз хочу зупинитися на тих наслідках, які лягли протягом війни на державу агресора, на РФ.

Про  це на Фэйсбук сторінці написав Herman Nazarenko.

1. Внаслідок втрати України, Кремль остаточно утратив можливість використовувати у власних інтересах людські, промислові, наукові, культурні, інтелектуальні та інші ресурси України. Особливо болісно для правлячого режиму дається взнаки відсутність кооперації у ВПК, де у багатьох випадках українські військові розробки виявилися незамінними для російської оборонки.

2. РФ змушена нести значні прямі фінансові витрати на утримання окупованих АРК та ОРДіЛО та у зв’язку з гонкою озброєнь з Заходом, що розпочалась. За різними розрахунками ці додаткові витрати становлять від 4 до 6 млрд. $ щорічно.

3. У зв’язку з перманентно гострою військово-політичною ситуацією, що склалася на західних кордонах РФ, Кремль змушений саме там концентрувати військові сили та супутню інфраструктуру. В той же час, оголюються райони, що мають для безпеки РФ критичний характер. А саме, Північний Кавказ, Центральна Азія, Далекий Схід. В усіх цих районах військові дії або тривають, або у будь який момент ситуація може потребувати
застосування ЗС РФ.

4. Супутні фінансові втрати – обмеження у доступі до ринків збуду (як сировини, так і того малого, що РФ ще здатна виробляти, перш за все озброєнь), обмеження у доступі до високих технологій, нових наукових і освітніх програм, еміграція працездатного і перш за все, кваліфікованого населення. Загальний обсяг втрат важко піддається обчисленню, але,безумовно, сягає десятків і десятків млрд.$ щорічно.

5. Різке зниження соціальних стандартів для більшості населення, а для 25-30 млн. виштовхування на межу виживання; ліквідація можливостей для ведення власного домогосподарства або дрібного бізнесу через драконівську податкову політику.

6. Як наслідок п.5, різке збільшення кількості населення, що живе за рахунок бюджету, а не за рахунок власного заробітку і постановка цієї частини населення в ситуацію, коли недофінансування бюджету миттєво ставить їх на межу виживання.

7. Створені та продовжують поглиблюватися передумови дезінтеграції РФ. Фінансовий стан регіонів катастрофічно різниться. 80% з них збиткові, а біля 20 вже є такими, що пройшли через технічний дефолт. Проте біля 15 регіонів мають бюджет зі значним профіцитом. Боротьба владних кланів за кормову базу, що постійно зменшується, загострюється. Погіршує ситуацію і робить її вкрай небезпечною та обставина, що вказані клани контролюють окремі воєнізовані формування ( окремі армійські частини чи підрозділи, підрозділи спецназу ГРУ ГШ, ФСБ, Росгвардії, СВР, ФАПСІ, тощо) і часто використовують їх ресурси у внутрішньовидовій боротьбі.

8. Кремль змушений розігрувати етнічну карту, розпалюючи між етнічні, між конфесіональні протиріччя, конфлікти на територіальному ґрунті. В умовах мультиетнічної РФ, та в умовах глибокого соціального розшарування та економічної стагнації – все це боляче б`є по єдності передусім самої Росії.

9. Створені умови для міжнародної ізоляції РФ та формування Великої антиросійської коаліції, яка постійно розширюється і просто змушена переходити до все нових більш потужних засобів негативного впливу на РФ.

10. У світі широко поширюється інституціональна та побутова русофобія. Будь-який сумнівний випадок все частіше а-пріорі ставиться у вину росіянам. Росія все більше сприймається у світі як універсальне Зло яке треба стримувати і з яким треба боротися. При чому, джерелом такого Зла сприймаєтьсь уже не тільки російська держава, але і її окремі інституції, корпорації та навіть громадяни. До сьогоднішнього часу РФ так і не зуміла стати класичною національною державою, залишаючись Імперією за всіма притаманними Імперії характеристиками. Головним лейт-мотивом і метою існування цього утворення залишається нестримна експансія, територіальне розширення та збільшення геополітичної ваги. Ускладнюється ситуація ще й тим, що на даному історичному відрізку часу при владі в РФ знаходиться гранично безвідповідальне угрупування з яскраво вираженими кліптократичними замашками. Безвідповідальне передусім перед власним народом. Російський же народ в силу причин, які в цьому матеріалі не висвітлюються, позбавлений реальних інструментів впливу на власну владу.

Нерозуміння сучасного світу і свого місця в ньому, приводить Кремль до зовнішньополітичних авантюр, які самій Росії несуть виключно шкоду. Тим не менш, путінський режим уже став заручником власного курсу і приречений на нове і нове повторення актів агресії у дусі Другої світової і приречений також нав’язувати своє бачення і методи громадянам РФ. Саме ж населення Росії, очевидно буде підтримувати режим до останнього. Тут доречна буде аналогія з велосипедистом, який мусить постійно крутити педалі, що би не впасти. В цьому і полягає основна небезпека нинішнього Кремля для світу. Колективний Путін уже просто не може зупинитися, як би не сподівалися на це наші друзі з Берліну та Парижу.

Єдиний вихід у цій небезпечній ситуації – це демонтаж нинішнього Кремлівського режиму через його фатальні зовнішньополітичні поразки та створення нестерпних умов для олігархату. І чим раніше це відбудеться, тим дешевше в усіх розуміннях цього слова, це буде коштувати для людства.

Присоединяйтесь также к Днепровской Панораме в Google News. Следите за последними новостями!Присоединиться
Читайте также