Проблема гендерно-обумовленого насильства та її подолання

Одним з найбільш поширених порушень прав людини, що зустрічається в більшості регіонів світу, є гендерно-обумовлене насильство. Тобто будь-який акт насильства, що здійснений за ознакою статі, який завдає або може завдати фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди або страждання, створення загрози здійснення таких актів. Також це може бути примус чи свавільне позбавлення волі як в громадському, так і в приватному житті. (джерело)

Основною проблемою у вирішені даного питання є замовчування, відсутність практики звернення за допомогою, відповідно, кривдники залишаються без покарання та продовжують здійснювати насилля. Таким чином, з плином часу дана проблема не вирішується, а стає лише «тихим болем» постраждалих. А у зв’язку з проведенням антитерористичної операції прояви гендерно-обумовленого насильства тільки збільшуються. Саме тому з метою привернення уваги громадськості до проблеми гендерно-обумовленого насильства, закликання до попередження та ліквідації насильства кожного року з 25 листопада по 10 грудня проводиться міжнародна акція «16 днів проти гендерно-обумовленого насильства».

Коли виникла дана акція та що вона в себе включає?
Щорічна акція «16 днів проти гендерно-обумовленого насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році, а у 2001 році до даної акції приєдналася і Україна. Акція триває з 25 листопада по 10 грудня і охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.
Цю дату обрали в пам’ять про трьох сестер Мірабал, активісток політичних протестів в Домініканській Республіці, які 25 листопада 1960 року були жорстоко вбиті за наказом правлячого в той час домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. 

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Це захворювання може бути одним із негативних наслідків гендерно-обумовленого насильства.
Запроваджено з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.

2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства
Пов'язаний з датою прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими можливостями
Привертає увагу до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими фізичними можливостями.

5 грудня – Міжнародний день волонтера в ім'я економічного і соціального розвитку
Заклик урядів здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
День, коли 14 жінок-студенток було убито злочинцем через те, що вони були феміністками.

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
Пов’язаний з датою підписання Конвенції ООН проти корупції, яка у 2006 році була ратифікована Україною.

10 грудня – Міжнародний день прав людини
В цей день було підписано Загальну Декларацію Прав Людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші).

Тому кожного дня міжнародної щорічної акції «16 днів проти гендерно-обумовленого насильства» (25 листопада - 10 грудня) у багатьох країнах світу здійснюються заходи, спрямовані на формування розуміння того, що різні форми насильства в громадській та особистій сферах є порушенням прав людини і повинні бути припинені.

Офіційним кольором акції є помаранчевий, який символізує світле майбутнє, вільне від насильства.

Що таке гендерно-обумовлене насильство?
Це насильство, яке виникає на основі гендерно-обумовленої нерівності та може проявлятися як відносно жінок, так і відносно чоловіків, під час якого завдаються збитки здоров’ю (фізичному, психічному, репродуктивному, сексуальному), гідності, безпеці та незалежності.
Це, перш за все, порушення прав і свобод людини на рівні родини, суспільства та держави в цілому.

Які види гендерно-обумовленого насильства існують та що до неї відноситься?
1. Фізичне – дії, що можуть призвести або призвели до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності чи до смерті.
Це може бути: умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень; обмеження свободи пересування (не випускання з дому тощо); примушування виживати алкогольні чи наркотичні речовини; позбавлення їжі; перешкоджання відпочинку чи сну, примусове переміщення в межах чи поза державою (торгівля); погрози позбавлення життя чи створення для цього ситуацій тощо.
2. Економічне – дії, що спричиняють до неможливості користуватися житлом, одягом, їжею, чи іншим майном, на які є право відповідно до закону.
Це може бути: обмеження у доступі до власних коштів чи заборона вільного їх використання на свій розсуд; пошкодження майна; обмеження доступу до житла, речей, їжі; обмеження можливості працевлаштування чи навчання; змушування до жебрацтва, до праці без оплати або за мінімальні гроші; шантаж тощо.
3. Сексуальне – дії, спрямовані на протиправне посягання на статеву недоторканість.
Це може бути: зґвалтування; примушування до небажаних сексуальних контактів; примушування до: збочених форм сексуальних відносин, до зайняття порно індустрією чи секс-бізнесом, до вагітності або аборту, до спостереження за статевим контактом тощо.
4. Психологічне – дії, що спричиняють порушення психічного здоров’я, виникнення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе.
Це може бути: образи; погрози; переслідування; залякування; приниження; маніпулювання; прояв зневаги; ігнорування бажань, думок, почуттів; безпідставна критика; шантаж; позбавлення права на захист честі і гідності; ігнорування чи дискримінація через переконання, віросповідання, національну чи расову приналежність, походження.
Результатами насильства можуть бути різні негативні наслідки, гіршими з яких є: погіршення фізичного та психічного здоров’я, втрата репродуктивного здоров’я, небажана вагітність, небезпечні аборти, отримання статевих захворювань, в тому числі і ВІЛ-інфекцій тощо.
Дуже важливо вчасно звертатись за допомогою до спеціалізованих структур, адже не отримання вчасної допомоги може призвести до погіршення стану та породженню іншого насильства. Зокрема, психологічні травми впливають на рівень конфліктності в середовищі та можуть провокувати до ризиків насильства як в самій сім’ї, так і поза її межами.

Хто може допомогти у разі гендерно-обумовленого насильства?
- поліція за номером телефону 102, дільничний інспектор;
- національна «гаряча лінія» із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (0800-500-335 або 386 з мобільних);
- місцевий Центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді;
- Центр соціально-психологічної допомоги;
- місцеві організації;
- служба у справах дітей;
- Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей;
- Центр практичної психології та соціальної роботи (для дітей);
- Бюро судово-медичної експертизи;
- місцеві лікувальні заклади для документації пошкоджень та вживання необхідних медикаментів;
- територіальний центр соціального обслуговування;
- притулки місцевих громадських організацій;
- мобільні бригади екстреної допомоги.
Взагалі план дій залежить від окремого випадку та виду насилля, але у будь-якому разі необхідно звертатись за допомогою.

Які можуть бути заходи безпеки?
Заходи безпеки також повною мірою залежать від виду насильства та кожної конкретної ситуації. У зв’язку з тим, що найбільш поширеним є насилля у сім’ї, розглянемо заходи безпеки для даного насилля.
1. У разі застосування насильства:
- не з’ясовувати стосунки з особою, яка перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
- не відповідати агресією на агресію;
- не треба кричати чи плакати. Бажано говорити із кривдником чітко, спробувати заспокоїтися;
- викликати поліцію, коли приїде – спробувати заспокоїтися та максимально чітко викласти ситуацію, написати заяву;
- пройти судово-медичну експертизу у разі існування тілесних ушкоджень. Висновок експерта засвідчить ступінь важкості нанесених побоїв та стане вагомим доказом проти кривдника. На кожному етапі обов’язково мати при собі свій паспорт!
- звертатись за іншою допомогою (медичною, психологічною, правовою тощо).
2. У разі ж існування загрози вчинення насильства:
- в першу чергу – мати план дій, знати куди йти та до кого звертатись, можливо наперед домовитись про місце перебування, але не залишити про це жодних матеріальних доказів;
- мати напоготові необхідні документи чи їх копії (паспорт, свідоцтво про народження дітей, про право власності на майно тощо), певну суму грошей, одяг, ліки тощо;
- намагатися уникати будь-яких суперечок, особливо у приміщенні, де є гострі і ріжучі предмети;
- якщо ж суперечки не уникнути – намагатися знаходиться в такому місці, щоб легко можна було втекти;
- можливо іноді доречним буде попередити про небезпеку сусідів та правоохоронні органи/дільничного інспектора.

УВАГА! Постраждалі: не треба замовчувати про гендерно-обумовлене насильство! Зрозумійте, що не вирішується тільки та проблема, для вирішення якої нічого не робиться. Досить терпіти! Вихід завжди є, і для цього необхідно діяти! Все залежить від Вас, адже без Вашого зізнання не визнається факт насилля та не починаються дії щодо його припинення! Сьогодні як ніколи Ви маєте підтримку, необхідно лише зізнатись самим собі, що Ви є жертвами насилля та почати боротьбу проти неї, адже своїм мовчанням Ви створюєте ґрунт не для боротьби з насильством, а для його розповсюдження! Давайте не будемо стояти осторонь цієї проблеми, давайте будемо активно боротися з гендерно-обумовленим насильством не тільки на протязі 16 днів акції, а щоденно до остаточного його подолання!