Як святкували Різдво у Дніпрі наші предки: що ставили на стіл та скільки разів готували кутю

Незабаром Різдво і ми вже готуємось до цього свята, думаємо що приготувати до різдвяної вечері. А давайте дізнаємось, що готували наші пращури, адже ж це була велика подія і тут були свої символи та традиції, пропонує Дніпровська панорама, посилаючись на етнорозвідку ексурсовода клубу "Прогулянки Дніпром" Лесі Логашової. 

Різдвяне меню наших пращурів

Традиційно на Різдво готують 12 страв. У Християнській традиції це символізує 12 апостолів. Язичники ж асоціювали 12 страв з 12-ма сузір'ями на небі – це була жертва кожному сузір'ю. У них Різдво було оповите цифрою 12, оскільки вважалося, що за 12 священних ночей творився Всесвіт (з 25-го грудня по 6 січня за сучасним літочисленням).

Різдвяні страви

Отже, на Різдвяний стіл господині подавали 12 традиційних страв:

• калачі
• мед
• кутя
• узвар
• борщ
• вареники
• голубці
• риба
• горох
• городина (морква, буряки, капуста)
• яблука-груші-сливи (інколи квашені)
• гриби.

На столі не має бути нічого тваринного!

Наші пращури на святковий стіл клали 12 полін, перекладених навхрест, що символізувало появу вогню від тертя об дерево. Вони вірили, що Сонце свою силу передало деревині, яка народилася і виросла під цим Сонцем.

Пізніше традиція трансформувалася і їжу на Різдвяному столі їли дерев'яними ложками.

Три куті

Кутя – головна звичаєво-обрядова страва, яку асоціюють з язичницьким богом багатства Велесом. Кутя готується за Різдвяні свята тричі:

• Перша кутя – "Багата кутя", вона готується в переддень Різдва.
• Друга кутя – "Щедра кутя", готується на Василя (Старий Новий рік 14-го січня).
• Третя кутя – "Голодна кутя", готується в переддень Водохреща (хоча у деяких місцевостях саме цю кутя називають "Багатою").

Як приготувати кутю

Кутю залежно від регіону та традиції готують по-різному, але традиційний рецепт куті є наступним:

Відварюється пшениця, таким чином, щоб вона була м'якою, але водночас і не розвареною. Мнеться мак (раніше це робили у ступі) таким чином, щоб "пішло молочко". Подрібнюються грецькі горіхи. Розпарюються родзинки. Береться пару ложок меду. Усе це перемішується з невеличкою кількістю теплої кип'яченої води (інколи готують на узварі), - пояснює гід.

До речі, у куті кожна складова має своє значення:

• мак – це зорі на небі, молодість;
• пшениця – це життя;
• мед – здоров'я;
• горіхи – багатство;
• ізюм – життя та любов, боже провидіння.

Інші страви Різдвяного столу

Борщ: Оскільки всі страви на Різдво мають бути без тваринного, то і борщ теж готують пісним з рибою, сушеними грибами та сушеними грушами. Подається борщ холодним.

Голубці: Наші предки голубці готували з пшоном, перемішуючи його з морквою та олією. Пшоно у язичників асоціювалося з зорями на небі, з космосом. А те, що пшоно завернуто у листя капусти, означало впорядкованість космосу, Всесвіту.

Вареники: Вареники на Різдво теж мають бути пісними, без сиру і м'яса, лише капуста, мак, сухофрукти та картопля. Вареники символізують Місяць. Тому вони і є у формі півмісяців.
І звісно, що хоч всі готують традиційні різдвяні страви, проте кожна господиня по-різному. І не даремно в народі є приказка, що "не знайти таких двох хазяйок, які б однаково готували борщ".

Різдво є святом єднання – живих, померлих та природи. Люди намагалися зробити свій стіл "багатим", аби душі покійників, які завітають до святкового столу, не були розчаровані, щоб вони надалі допомагали живим.

Головне, щоб у різдвяний вечір родина зібралася до купи за одним столом, за кутьою, та зустріла ту першу Зірку, яка несе світло і добро у кожну українську родину, у кожне українське серце, - підсумувала Леся Логашова.

Нагадаємо, раніше ми писали: Відома дніпрянка, що втратила чоловіка через ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі, розкрила секрети свого повернення до життя