На Дніпропетровщині пішов з життя відомий аграрник Федір Попруга
На Новомосковщині не стало відомого в районі й області керівника - Федора Миколайовича Попруги. Його називають людиною-легендою, він працював головою колгоспу, керівником управління агропромислового розвитку району, першим заступником голови райдержадміністрації, заслужений працівник сільського господарства України. Федір Миколайович Попруга - один з тих, хто творили славу Новомосковського району, пише Дніпровська панорама.
Скорботне слово про видатного земляка написав редактор газети "Присамарська нива" Вадим Ракаєв у Фейсбук:
На 83 році пішла за вічну межу життя Людина з великої літери, один із справжніх друзів і шанувальників газети "Присамарська нива", чоловік щирої вдачі і мудрий хлібороб Федір Миколайович Попруга.
Життєвий шлях Федора Миколайовича, довжиною понад 80 років, був не з легких, однак є зразком людської гідності, добропорядності і мудрості.
З юних літ він добре усвідомив, що тільки наполеглива праця, самовідданість в усьому та повага до оточуючих, може вивести його в люди, що й робив упродовж усього життя, долаючи перешкоди та досягаючи успіху, проходячи школу великого гарту, у якій кожен вирізняє для себе найпам’ятніші та найголовніші моменти трудового життя.
Для Федора Миколайовича, якому свого часу довелося очолювати низку сільгосппідприємств Новомосковщини, районне управління сільського господарства, таким було керівництво попасненським колгоспом «Правда», з котрим пов’язав свою долю на довгі двадцять років, увівши його до когорти лідерів агропромислового комплексу, - йлеться в повідомленні.
Завдяки наполегливості і господарському підходу до справи Ф. М. Попруги у господарстві з кожним роком зростала урожайність зернових і просапних культур, поголів’я великої рогатої худоби і свиней, особлива увага приділялась галузям овочівництва, птахівництва та конярства.
Постійно розвиваючи сільгоспвиробницто, Федір Миколайович не забував і про соціальні питання. За час його роботи було обладнано Будинок мистецтв, створено Будинок ветеранів, заасфальтовано сільські вулиці і під’їзди до виробничих підрозділів, проведено газ, зводились оселі для колгоспників.
Окрасою села стала єдина в районі триповерхова школа, якою керівник господарства постійно опікувався, забезпечуючи навчальний заклад усім необхідним, у тому числі – «новинкою» того часу – комп’ютерами.
Багато було зроблено і у господарському будівництві: виросли корпуси тваринницького комплексу, сучасне приміщення ферми №2 з Будинком тваринника, мехкоплекс другої бригади, критий тік, ремонтні майстерні, гараж.
Ті славні роки, як і місцеві трударі, до останнього часу життя були незабутніми для Федора Миколайовича, а Попасне навіки стало для нього другою батьківщиною. Тут, серед степових просторів, він і залишився вірним матінці-землі, праці на якій віддав понад півстоліття.
Життя Ф. М. Попруги залишиться воістину славною сторінкою в історії аграрної Новомосковщини, прикладом мудрості, покликання хлібороба від Бога, прагнення добра людям.
Вічна шана і пам'ять, земля пухом і Царство Небесне справжній Людині!
Нагадаємо, раніше ми писали: Покупці роблять великі очі. У Дніпрі рекордно впала ціна на малину