Все село стояло на колінах і проводжало в останню путь. Рятуючи побратимів, загинула медикиня Ольга Цибулькина з Дніпропетровщини
Криворіжжя у скорботі. Проводжали живим коридором, а ховали всім селом Ольгу Цибулькину, яка загинула, рятуючи побратимів. Ніхто не стримував сліз, плакали і молились за упокій загиблої. Як в останній путь проводжали Ольгу Цибулькину, повідомляє Дніпровська панорама з посиланням на Рудана.
У Криворізькому районі прощалися з медикинею, санінструктором, безстрашною Ольгою Цибулькиною.
Ольга їхала забирати поранених хлопців, коли медмашину накрило обстрілом. Ворог добре бачив червоний хрест, але хіба у нелюдів є серце… Сталося це на Запорізькому напрямку під гарячим Роботино на Пологівщині.
У Рідному селі Новомайському Ольгу знали з дитинства. Тут навчалася, тут потім працювала.
Олег з сусіднього села додому приїхав у тимчасове відрядження - з 129-ї бригади. А тут така новина.
«Війна забирає кращих», - гірко каже чоловік.
«З Ольгою ми навчалися в одній школі, вона на два роки була молодшою, вчилась із моїм братом. Наскільки я пам‘ятаю, завжди була відмінницею, непосидюча, брала участь в усіх шкільних заходах, Олімпіадах. Коли закінчила медичний заклад, знову повернулася, працювала у районній лікарні медсестрою. Люди до неї завжди тягнулися», - згадує Олег.
Оля була дуже гарна. Як багато людей прийшли проводити її
Олечка дуже гарна людина була. Бачите, як багато людей прийшло. Це тому, що вона ніколи нікому не відмовляла. Коли у мене чоловік хворів, приходила, допомагала. Звичайно, таку людину дуже шкода. Чоловік Олі так побивається. Дуже вони любили одне одного. Він навіть на квартирі там біля неї жив, щоб хоч інколи бачитись, - стримуючи сльози, розповідає сусідка Людмила.
Суcідка дуже співчуває рідним. Добре знала Ольгу
Я – мама загиблого сина. Дуже співчуваю, адже так важко перенести це горе. Оля була хорошою. Хто потребував медичної допомоги, відразу йшла і допомагала. Будемо всі триматися і допомагати один одному тепер, - каже ще одна сусідка Лариса.
Гірку новину дізналися всім селом одразу, але першими її почули в лікарні, де Оля працювала.
«Ви бачите по людях, скільки прийшло з нею проститися: родичі, друзі, громада, сусіди, колеги. Оля на фронті майже рік. До рідної домівки навідувалась не раз, супроводжуючи поранених хлопців до лікарні. Двоє дорослих синів у неї залишилося. Онуків, на жаль, вона так і не дочекалася», - з сумом каже двоюрідний брат Оліного чоловіка Віталій Ізмайлов.
Надійна, доброзичлива, відкрита, сильна за характером, чесна, принципова та відповідальна— такою її запам'ятають близькі та знайомі назавжди.
Односельці проводили свою улюблену лікарку живим коридором, ставши на коліна і віддавши останню шану бойовій медикині.
Поховали Ольгу Цибулькину на Новомайському кладовищі.
Вічна слава і шана Героям, які не пошкодували свого життя за світле майбуття України…
Нагадаємо, раніше ми писали
У бою загинув командир взводу. До Дніпропетровщини на щиті Героєм повернувся Максим Власенко