«Шанхаїзація» замість захисту: чому новий законопроєкт про МАФи загрожує містам (детальне пояснення)
Останніми днями у професійній спільноті та серед містян активно обговорюють законопроєкт щодо «захисту зайнятості у сфері малого підприємництва». Попри гучну назву, що обіцяє підтримку бізнесу, реальні наслідки документа можуть стати катастрофічними для міської інфраструктури. Міський голова Борис Філатов різко розкритикував ініціативу, назвавши її індульгенцією для порушників.
Заступник міського голови Олександр Санжара детально пояснив, що саме пропонують законотворці та чим це обернеться для звичайних мешканців, повідомляє Дніпровська порадниця.
Заборона на демонтаж: МАФ як недоторканна власність
Головна ідея проєкту — заборона на будь-яке переміщення чи демонтаж тимчасових споруд без рішення суду. Це стосується навіть тих кіосків, що встановлені взагалі без документів. Якщо споруда прямо не загрожує життю чи критичній інфраструктурі, вона може стояти роками, поки триватимуть судові тяганини.
Такий підхід прямо суперечить Конституції, Цивільному та Земельному кодексам, фактично ігноруючи права власника землі — будь то громада міста чи приватна особа.
Тротуар чи торгова точка?
Автори законопроєкту порівнюють МАФи з малим бізнесом, але з практичної точки зору їх доречніше порівнювати з автівками. Якщо автомобіль паркують на коліях, заважаючи сотням пасажирів трамвая, його евакуюють миттєво. МАФ на тротуарі, який заважає тисячам людей щодня, за новими правилами прибрати буде неможливо.
Окрім перешкод для руху, незаконні кіоски часто мають низку інших проблем:
Відсутність санітарних умов: більшість споруд не мають доступу до каналізації та туалетів, що перетворює навколишні під’їзди та арки на стихійні вбиральні.
Незаконні підключення: хаотичне використання електромереж та водопостачання створює додаткове навантаження на міські комунікації.
Гіркий досвід минулого: лавиноподібний ефект
Дніпро вже проходив подібний етап у 2015 році. Тоді, за короткий період зміни влади, кількість МАФів у місті стрімко зросла з 2 до 6 тисяч. Щоб звільнити вулиці Пастера, Інженерну чи Байкальську від засилля «металобрухту з вікнами», знадобилися роки системної роботи.
Новий закон фактично повертає нас у ті часи. Оскільки окупність кіоску складає всього 2–4 місяці, власнику вигідно поставити його за ніч. Судова процедура триватиме значно довше, ніж термін, за який споруда принесе чистий прибуток.
Судовий глухий кут та маніпуляції з реєстрами
Навіть якщо місто виграє суд щодо конкретного об'єкта, власники мають просту схему обходу. Тимчасову споруду легко замінити: замість зеленого кіоску «Цигарки», на який є рішення про знос, за ніч з’являється синій кіоск з іншою назвою на кілька метрів далі. Судовий процес доведеться починати спочатку.
До того ж існує проблема «селищних реєстраторів». Часто реєстратори з невеликих населених пунктів (наприклад, Чумаківської чи Підгороднянської громад) реєструють право власності на нерухомість в обласному центрі без жодних законних підстав. Замість боротьби з такими зловживаннями, новий закон лише легалізує подібний хаос.
Висновки
Без створення дієвих механізмів контролю, прийняття цього законопроєкту призведе до повної «шанхаїзації» українських міст. Це вб’є цивілізований бізнес, який інвестує у капітальні споруди та дотримується державних стандартів, адже він не зможе конкурувати з незаконними точками «нульової собівартості».
Якщо закон ухвалять, ми ризикуємо опинитися в реальності, де нова точка з шаурмою з'явиться прямо під вашим вікном, і закон буде на боці її власника, а не на боці громади.
Нагадаємо, раніше ми писали «Країна перетвориться на суцільний базар». Філатов жорстко розкритикував законопроєкт про заборону знесення ларьків (відео)
