Чому державні службовці отримують зарплату менше, ніж прибиральниці?
Чому державні службовці отримують зарплату менше, ніж прибиральниці? Як може бути так, що працівник із вищою освітою, стажем, відповідальністю за рішення та великим обсягом документів отримує менше, ніж працівник, якого роботодавець готовий найняти без спеціальної освіти? Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Причина не в тому, що «прибиральниця важливіша за державного службовця». Тут стикаються дві різні системи формування зарплати: жорстко регульована бюджетна та ринкова.
Зарплата державного службовця — це не просто «ціна його роботи»
Оплата праці державних службовців визначається спеціальним законодавством, насамперед Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, та урядовими схемами посадових окладів.
З 2026 року оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад. Посади оцінюються залежно від їх функціонального спрямування, рівня відповідальності, складності та інших характеристик. Відповідно до цього визначається грейд і посадовий оклад.
Тобто державний службовець не може просто сказати: «На ринку за мою роботу платять 25–30 тисяч, тому встановіть мені таку зарплату».
Його посадовий оклад має відповідати затвердженій системі.
Чому виникає парадокс?
У державному секторі зарплата прив'язана до бюджетних можливостей та встановлених урядом правил.
А приватний роботодавець орієнтується насамперед на ринок праці.
Якщо підприємству терміново потрібна прибиральниця, воно може запропонувати їй зарплату, яка буде значно вищою за бюджетний оклад аналогічної посади.
І це вже відбувається.
Наприклад, у Дніпрі у 2026 році зустрічаються вакансії прибиральників із зарплатою:
20 000 грн — прибиральник службових приміщень у державній організації;
20 400 грн — прибиральниця на виробництві;
22 000–24 000 грн — посудомийниця-прибиральниця;
14 900 грн — прибиральник на виробництві.
Водночас є й бюджетні вакансії прибиральників із зарплатою близько 9 000 грн.
Тобто сама професія «прибиральниця» не гарантує високої зарплати. Розмір оплати залежить від конкретного роботодавця, сектору, дефіцитності працівників, графіка та умов роботи.
Найбільша проблема — різниця між відповідальністю та винагородою
Уявімо державного службовця, який:
• має вищу освіту;
• працює з нормативно-правовими актами;
• готує офіційні документи;
• приймає або готує рішення, що впливають на громадян та підприємства;
• відповідає за дотримання законодавства;
• має обмеження, пов'язані з проходженням державної служби;
• повинен постійно підвищувати професійний рівень.
При цьому його зарплата може бути меншою, ніж у працівника приватної компанії, де для виконання роботи не потрібні спеціальні знання чи тривалий професійний досвід.
І саме тут виникає проблема престижу державної служби.
Якщо відповідальність, вимоги до кандидата та обмеження зростають швидше, ніж оплата праці, держава ризикує втрачати кваліфікованих фахівців.
Чи вирішила проблему реформа оплати праці?
У 2026 році система оплати праці державних службовців продовжує розвиватися на основі класифікації посад.
Законодавчо передбачено, що з 1 січня 2026 року мінімальний посадовий оклад на посадах державної служби не може бути меншим за 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окремо виплачуються, зокрема, надбавка за вислугу років та надбавка за ранг.
За кожний календарний рік стажу державної служби передбачена надбавка за вислугу років у розмірі 2% посадового окладу, але не більше 30%.
Проте система все одно залишається значною мірою залежною від державного бюджету та встановлених Кабінетом Міністрів схем.
А що з прибиральницею?
Тут важливо не протиставляти професії.
Праця прибиральника також має свою ціну. В умовах дефіциту робочої сили роботодавець змушений підвищувати оплату, щоб знайти людину.
Ринок фактично говорить:
«Якщо я хочу, щоб людина прийшла працювати саме до мене, я повинен запропонувати конкурентну зарплату».
Державна система працює інакше:
«Скільки передбачено для цієї посади відповідною схемою та бюджетом — стільки й можна виплатити в установлених межах».
І саме ця різниця іноді створює ситуацію, коли зарплата працівника без спеціальної освіти на ринку вища за зарплату фахівця державної служби.
Є ще одна важлива деталь
Не варто порівнювати лише посадовий оклад державного службовця із зарплатою працівника приватного підприємства.
Заробітна плата держслужбовця складається не лише з окладу. Закон передбачає також інші складові, зокрема надбавки, премії та інші виплати.
Водночас НАДС прямо зазначає, що реформування системи оплати праці має на меті збільшити частку гарантованої, прозорої складової зарплати та зменшити залежність винагороди від суб'єктивного рішення керівника.
То в чому головний парадокс?
Проблема не в тому, що «прибиральницям платять забагато».
Проблема виникає тоді, коли кваліфікована робота державного службовця оцінюється нижче, ніж її реальна ринкова вартість.
Адже держава конкурує за тих самих людей, що й бізнес.
Якщо приватний роботодавець може запропонувати фахівцю вищу зарплату, додаткові бонуси, гнучкий графік і швидше кар'єрне зростання, державній установі стає складніше залучати та утримувати професіоналів.
І головне питання вже не «чому прибиральниця отримує більше?»
Правильніше запитати:
«Чому держава не завжди готова платити конкурентну ринкову ціну за фахівця, від якого вимагає високої кваліфікації, відповідальності та дотримання численних обмежень?»
Саме відповідь на це питання багато в чому визначатиме, якою буде державна служба України через кілька років — місцем професійного розвитку чи кадровим резервом для приватного сектору.
Нагадаємо, раніше ми писали
Що робити у разі втрати паспорта громадянина України внаслідок бойових дій