«Дайте мені пульт, дайте мені дрон. Я не хочу бути обузою». Як Максим пройшов шлях від продавця в магазині до оператора БпЛА

Він прийшов на позицію допомагати хлопцям із дроном. Подивився, як вони працюють, і зрозумів: просто стояти поруч не хоче. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на 128 окрема важка механізована бригада "Дике Поле".

Максиму тоді був 21 рік. До війська він працював у мережі магазинів «Дніпро-М». Після початку повномасштабного вторгнення вирішив добровільно піти служити. Прийшов до військкомату, але там його не поспішали брати. «Мені тоді сказали: “Хлопчик, іди звідси. Не мішайся”. Максим залишив номер телефону й пішов чекати на дзвінок.
Чекав місяць, потім другий. Аж поки одного дня не почув у слухавці: «Ти ж хотів?» — «Так, я хотів». Йому запропонували спочатку здобути військову спеціальність, а вже потім вирушити на службу. Максим погодився.

Спочатку він думав, що навчання триватиме лише два місяці. Але замість швидкого вступу до війська провів у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ у Львові два роки. Навчався на піхотинця, а у 2024 році випустився в званні молодшого сержанта й підписав контракт.

Після випуску Максим рік прослужив в іншій київській бригаді. Був головним сержантом роти, однак згодом вирішив перевестися до 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». Нині він — головний сержант роти РУБпАК на Запорізькому напрямку.

«Є такі позиції, на які не всі можуть піти. Люди вагаються, бояться. А коли туди заходить головний сержант роти, показує, що можна зайти й виконати завдання, люди це бачать, міняють тебе і самі заходять на такі позиції».

Для Максима власний приклад — не просто спосіб командувати. Він сам виходить на позиції, показує, як працювати, і допомагає іншим подолати невпевненість. Так само він прийшов і до роботи з дронами.

Спочатку Максим приїхав до екіпажу просто допомогти: виносив борт, спостерігав за роботою хлопців, розбирався, як усе відбувається. Але швидко зрозумів, що хоче працювати сам. До цього він уже навчався на «Мавіка» у бригадній школі, тож попросив дати йому пульт і дрон.

Тепер радить тим, хто планує долучитися до війська, за можливості отримати такі навички ще до служби: «Якщо плануєте долучитися до війська, краще ще до служби отримати такі навички. Зараз є цивільні курси, де можна навчитися керувати дроном, отримати сертифікат і прийти до війська вже з базовою підготовкою».

Для Максима важливо не просто самому вміти виконувати завдання, а й передавати цей досвід іншим. Він переконаний: коли сержант сам показує, що певне завдання можна виконати, людина поруч перестає сприймати його як щось нереальне.

«Дивись, сержант, слідкуй за мною, роби як я. Ти показуєш своїм прикладом, що немає нічого нереального», — пояснює Максим.
Поза службою на нього чекають дружина, маленький син і мама. З рідними він підтримує зв’язок телефоном, а коли дружина приїжджає, намагаються побути разом — поговорити, прогулятися.

Максим каже, що мрій у нього багато, але зараз вони прості: щоб закінчилася війна і можна було повернутися до звичайного життя та здійснювати плани разом із сім’єю. Водночас залишати військо найближчим часом він не збирається — за контрактом має служити ще три роки й планує продовжувати військову кар’єру.

Технології вже змінюють поле бою. Ставай тим, хто керує цими змінами! Долучайся до 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», яка входить до складу Сухопутних військ ЗСУ. Це той випадок, коли розмір має значення — Сухопутні війська є найчисельнішим видом Збройних Сил України.
  095 004 91 06   Заповнити онлайн-анкету: https://forms.gle/TpvRS4U5GY2v6F2R7По

Нагадаємо, раніше ми писали

Ціни знову полізли вгору: скільки коштують яйця в супермаркетах Дніпра (фото)мм