Стажування працівника перед оформленням на роботу. Що треба знати

Стажування працівника перед оформленням на роботу. Що треба знати. Під час прийому на роботу роботодавці часто пропонують пройти стажування, яке зазвичай є безоплатним, щоб перевірити знання, навички та відповідність кандидата вимогам посади. Проте не завжди такі дії є законними. Розберімося, коли стажування вважається правомірним, у яких випадках воно заборонене та що варто знати працівнику. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на інспекцію праці ДМР.

 Що потрібно знати про стажування

Стажування є законним лише тоді, коли воно проводиться відповідно до вимог чинного законодавства. Його мета — набуття професійних умінь і навичок до початку самостійної роботи або підвищення кваліфікації. Це передбачено статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення».
Правомірно стажування може проходити лише для певних категорій осіб:
• Студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні професійно-технічних навчальних закладів.
• Безробітні, зареєстровані у центрі зайнятості.
• Державні службовці (відповідно до статті 48 Закону України «Про державну службу»).
• Інші категорії осіб, визначені окремими законодавчими актами (наприклад, прокурори, адвокати, нотаріуси).
  В усіх інших випадках проведення стажування вважається незаконним, а відносини між особою та роботодавцем мають оформлюватися трудовим договором.
 

Оформлення стажування

Факт проходження стажування обов’язково вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За бажанням стажиста, запис про стажування також може бути внесений до трудової книжки.

Особливості оформлення:

• Безробітні проходять стажування за індивідуальною програмою, затвердженою роботодавцем та погодженою центром зайнятості.
• Студенти та учні — на підставі договору про стажування, індивідуальної програми стажування та наказу роботодавця.
 

Тривалість стажування

Тривалість стажування залежить від категорії осіб:
• Студенти та учні професійно-технічних навчальних закладів — не більше 6 місяців.
• Безробітні — не більше 3 місяців (згідно з листом Мінсоцполітики від 13.07.2016 р. № 451/021/106-16).
• Державні службовці — від 1 до 6 місяців, з відривом від служби на іншій посаді, в іншому органі або за кордоном.
 

Оплата стажування

Безоплатне стажування законодавством не передбачено.
• Студенти та учні отримують заробітну плату відповідно до норм, встановлених на підприємстві.
• Безробітним на час стажування виплачується допомога по безробіттю.
• Державні службовці на період стажування зберігають посаду та заробітну плату.
 

Випробувальний термін — не стажування

Для перевірки відповідності працівника вимогам посади встановлюється випробування, яке має бути зазначене у трудовому договорі.
Особи, для яких не може встановлюватися випробувальний термін:
• Особи до 18 років.
• Молоді робітники після закінчення навчальних закладів.
• Молоді спеціалісти після закінчення вишів.
• Особи, звільнені з військової або альтернативної служби.
• Особи з інвалідністю (за рекомендацією МСЕК).
• Особи, обрані на посаду або пройшли конкурс.
• Вагітні жінки, одинокі матері з дітьми до 14 років або з інвалідністю.
• Особи, з якими укладено строковий трудовий договір до 12 місяців.
• Внутрішньо переміщені особи.
• Інші випадки, передбачені законом.
Під час випробувального терміну на працівника поширюється трудове законодавство — з усіма гарантіями та оплатою праці. Умови оплати визначаються колективним договором підприємства з дотриманням норм закону.

  Закінчення строку випробування

Якщо після завершення строку випробування працівник продовжує працювати, він вважається таким, що пройшов випробування.
У разі невідповідності займаній посаді роботодавець може звільнити працівника протягом строку випробування, попередивши його письмово за три дні.
 

Оскарження звільнення

Працівник має право оскаржити звільнення у суді протягом одного місяця з дня отримання наказу про звільнення.
Позивачі у таких справах звільняються від сплати судового збору.
  Підсумок
Роботодавець повинен суворо дотримуватися норм законодавства щодо стажування та випробувального терміну.
Стажування може проводитися лише на законних підставах, а випробувальний термін має бути оплачуваним із наданням усіх трудових гарантій.
Так забезпечуються прозорі, справедливі та безпечні умови працевлаштування.