Як зрозуміти, що дитині потрібна допомога: тривожні симптоми та поради для батьків

Діти та підлітки рідко приходять до батьків із прямими словами: «Мені важко, я не справляюся зі своїми емоціями». Найчастіше внутрішній біль, тривожність або депресивні стани ховаються за мовчанням, роздратуванням або зміною поведінки. Батькам важливо вміти читати ці невербальні сигнали, аби вчасно простягнути руку допомоги. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на МОЗ.

Діти та підлітки не завжди діляться з батьками тим, що їх турбує або як вони почуваються. Водночас труднощі з психічним здоров’ям у них можуть проявлятися, зокрема, як:

•  пригнічений настрій довше ніж два тижні поспіль;
• різка зміна у спілкуванні з однолітками та близькими;
• прагнення усамітнення, ізоляції;
• різка втрата інтересу до улюблених занять;
• проблеми зі сном;
• помітні зміни харчової поведінки, втрата або набір ваги;
• різкі перепади настрою, роздратування, спалахи емоцій;
• погіршення пам’яті, труднощі з концентрацією й навчанням;
• часті скарги на головний біль, біль у животі тощо.

Щоб вчасно помітити проблему, важливо вибудувати з дитиною довірчі стосунки:

Будьте поруч і слухайте. Важливо не перебивати і утриматися від порад і настанов — дайте дитині простір, щоб виговоритися.
Підтримуйте у складні моменти. Допомагайте дитині розібратися, що вона відчуває і чому. 
Цікавтеся тим, що відбувається в житті дитини. Це не лише допомагає їй відчувати власну значущість, а й дає вам змогу вчасно помітити проблему.
Заохочуйте інтереси дитини. Творчість, спорт, вивчення нового, розваги в команді — все це допомагає дитині почуватися залученою та покращує емоційний стан.
Не знецінюйте проблеми та емоції. Замість: «Нічого страшного», спитайте: «Як я можу тебе зараз підтримати?».
Сформуйте стабільну рутину. Дотримуйтеся розпорядку дня всією родиною: здорове харчування, фізична активність, фіксований час сну та пробудження.

Якщо ви помітили тривожні «дзвіночки»  і ситуація не покращується, або ваша дитина говорить про самоушкодження, смерть чи самогубство — зверніться до педіатра, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP або до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Нагадаємо, раніше ми писали

Очікуєте на операцію з ендопротезування: як не втратити свою чергу в електронній системі