Жити разом без штампу: як захистити себе за допомогою договору про спільне проживання

Договір про спільне проживання: як захистити свої права під час проживання у парі без офіційної реєстрації шлюбу.   У сучасному суспільстві все більше молодих людей надають перевагу створенню сім’ї без офіційної реєстрації шлюбу. Як бути в такому випадку та як захистити свої права, розповість Дніпровська порадниця.

Тобто пари проживають разом, ведуть спільний побут, купують квартири, машини, будують спільний бізнес тощо, але без так званого «штампу у паспорті».
  За приблизними підрахунками, майже кожен 10-й шлюб в Україні є «цивільним». Проте навіть такі відносини захищені законом.
  Убезпечити себе та захистити свої права допоможе договір про спільне проживання.
  Договір про спільне проживання чоловіка та жінки – це своєрідний «крок на випередження», де договір може стати страховкою у разі виникнення непорозумінь чи спірних питань після припинення незареєстрованих відносин.
  Його можна укласти лише якщо жодна зі сторін не перебуває в зареєстрованому шлюбі і між особами склалися усталені відносини, притаманні подружжю (проживання на одній території, спільне господарство, спільний бюджет та інші).
  Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов'язковим, однак фахівці радять все ж не обходити нотаріальну процедуру, адже вона має суттєву низку переваг  
  нотаріус при посвідченні договору перевіряє дійсну волю, правоздатність та дієздатність осіб, що унеможливлює визнання його нікчемним;
  нотаріальне посвідчення договору офіційно закріплює право користування майном та правовий режим майна, набутого у період спільного проживання;
  такий договір буде доказом у судовому процесі для закликання до спадкування в четверту чергу.

 Які документи необхідно мати для укладення договору

  паспорти сторін;
  ІПНи сторін.

 Якою є процедура посвідчення договору

 Під час укладення договору про спільне проживання нотаріус  
  установлює осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії;
  з'ясовує, чи розуміють учасники договору значення своїх дій та наслідки їх вчинення (обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які є учасниками правочину);
  готує проект договору;
  ознайомлює сторони зі змістом договору;
  впевнюється в тому, що зміст договору повністю відповідає дійсним намірам та волі сторін;
  після підписання договору сторонами посвідчує договір та реєструє його в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
  У договорі можна «прописати» будь-які не заборонені законодавством умови, наприклад  
  визначити поняття «сторони», «спільне майно», «кошти», «особиста приватна власність»;
  визначити дату початку спільного проживання;
  домовитися про надання права користування особистою приватною власністю;
  правовий режим майна (коштів), набутого(их) в період спільного проживання, та момент, з якого такий режим виникає;
  домовитися про накладення стягнення на майно (кошти) за зобов’язаннями сторін;
  домовитися про спосіб поділу майна (коштів), придбаного/отриманих у період спільного проживання, у разі припинення фактичних шлюбних відносин;
  домовитися щодо питань, не врегульованих договором;
  домовитися про порядок внесення змін та доповнень до договору;
  кількість примірників договору;
  набрання чинності договором.

  У договорі допускається вирішувати питання щодо коштовностей, премій та нагород; визначати правовий режим майна, набутого/отриманого в подарунок до початку спільного проживання.

Зауважуємо, що такий договір не може  

  регулювати особисті відносини, а також особисті відносини між особами та дітьми;
  ставити одну зі сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  зменшувати обсяг прав дитини, народженої під час спільного проживання;
  передбачати передання у власність одній стороні нерухомого майна та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.

Нагадаємо, раніше ми писали

Як купити страховий стаж для майбутньої пенсії. Скільки коштує місяць роботи