Робить свій внесок у Перемогу. Водій автобусу з Дніпра регулярно буває в гарячих точках (Фото)

Місто – це люди. Сьогодні ми розповімо про водія автобуса з Дніпра. Володимир Теслюк продовжує династію водіїв та робить свій внесок у Перемогу, повідмляє  Дніпровська панорама  з посиланням на департамент транспорту міськради.

Володимир Теслюк у пасажирських перевезеннях вже 15 років. Пішов стопами батька – той пропрацював на міських маршрутах майже чотири десятиліття. 

Сь

Зараз Володимир – за кермом 136 автобуса. Водій розповідає, стало працювати набагато легше та приємніше, аніж у часи, коли він тільки починав роботу. 

Неприємно було, що ми їздили не по зупинках. Зараз дуже добре, зручно: спокійно їдеш по зупинках, нічого не порушуєш. Через це і аварійність зменшилася. До того ж, їздимо на великих автобусах. В них широкі двері та площадки. Люди спокійно заходять, не штовхаються. Я добре бачу весь салон, – каже водій.  

Проте існують речі, які з роками не змінюються. Володимир зізнається, що його робота була і є морально важкою: ти відповідаєш за здоров’я та життя людей, а ще – спілкуєшся з сотнями пасажирів щодня.

Психологічно складно. На кожній зупинці заходить нова людина. Ти не знаєш, чого від неї очікувати – щось добре чи погане. У нас контингент різний. Бувають й агресивні пасажири, що з кулаками до тебе лізуть. В таких випадках намагаюсь спочатку цю агресію загасити, перевести розмову в нормальний тон, щоб людина заспокоїлася. Як психологи працюють з пацієнтами, так і з такими пасажирами іноді треба попрацювати, – розповідає чоловік.

З початком повномасштабного вторгнення робота водія стала ще більш напруженою. 24 лютого 2022 року Володимир пропрацював увесь день, і лише вночі зміг нарешті увімкнути телевізор та подивитися новини.

За рік війни міські автобусні перевезення не зупинялися ані на день. Коли стали траплятися блекаути – чоловік та його колеги навіть у вихідні чергували на телефоні, а підприємства – пришвидшували ремонти рухомого складу. Все, аби випустити на маршрути більше автобусів та довезти всіх пасажирів додому чи на роботу. 

Та у Володимира і його колег додались й інші обов’язки. Водій регулярно буває в гарячих точках, бо там потрібна його допомога. Каже, коли їдеш туди, не дозволяєш собі думати про страх.

Ну хто, як не ми? Це наче наша робота повсякденна. Страх один раз був – під Охтиркою, тоді ворог був у 5 кілометрах від нас. Коли під’їжджали до населеного пункту, тривали обстріли – все було чути, все видно, все наяву. Як кажуть, побував на передовій. Пощастило, що коли в’їхали в місто, як раз було затишшя між обстрілами, – каже Володимир. 

З самого початку війни водій регулярно бував в гарячих точках – і під Харковом, і на Херсонському напрямку, і на Донецькому. 

І воронки об’їжджав, і через заміновану місцевість прямували. На узбіччі краще не зупинятися. Було таке, що їдеш, а всюди таблички з попередженням про міни. Якщо порівняти як тут у нас і як там – дуже різниця велика. Щоб це зрозуміти, треба там побувати. В нас бухнуло разочок, два, три. А там – це постійно. Взагалі я вражений, як там люди живуть?, – каже Володимир.

Та він впевнений – людина може звикнути до усього. Тож коли він за кермом – чи в Дніпрі під час масованих ракетних атак, чи в гарячих точках під час обстрілів – вже не відчуває тривоги. Зосереджується на головному обов’язку: безпечно довезти своїх пасажирів.

Нагадаємо, раніше ми писали

Філатов заявив про підвищення платні вихователям дитсадків Дніпра