Брехун, крадій і корупціонер Артем Кравченко зібрався у нардепи
Найчастіше буває так, що депутата спочатку обирають, він щось там робить, і тільки потім виборці розуміють, що вони помилилися. Депутат обіцянки не виконав, час згаяв і людей ошукав.
На Верхньодніпровщині все інакше. Один обласний депутат та керівник району вирішили податися до Верховної Ради. І ще тільки збираються зареєструватися, навіть не вирішили, від якої політичної сили, а люди вже засипали листами-скаргами виборчі комісії.
Що ж з ними не так? Наче б то і патріоти, і в АТО були, чи волонтерили, а люди все одно проти.
«Не можна допустити, щоб голова Верхньодніпровської районної ради Артем Кравченко пішов у народні депутати України!
Він паплюжить нашу країну, цинічно, без докорів сумління присвоює собі чужі досягнення і надбання, прикривається темою АТО, щоб привласнити кошти і розпоряджатися землями», – говориться у одному з листів.
Отже, недаремно ще у минулому році саме Артем Кравченко зацікавив нас та журналістів-розслідувачів з газети «Лица». Вони писали про кілька кричущих фактів.
По-перше, як тільки Артем Кравченко став головою району, він незаконно звільнив головного редактора місцевої газети «Придніпровський край» Юрія Олійника, зробив видання кишеньковим і розвалив його. І це начебто молода, прогресивна і патріотична людина?
По-друге, справжні учасники бойових дій в зоні АТО, що мають бойові звання і нагороди, називають Артема Кравченка вискочкою і брехуном. Хлопців обурює, що нинішній керівник району не виконав жодної передвиборчої обіцянки. Проте сам особисто обдурив інваліда АТО і поїхав до Європи на «лікування». Крім того, користуючись пільгами, отримав квартиру, і не де-небудь у Верхньодніпровську, а в Дніпрі. Справжні ж учасники бойових дій досі чекають хоча б на якесь житло і не можуть навіть земельну ділянку оформити, хоча законом це передбачено.
До речі, про землю. Журналісти стверджують, що Артем Кравченко розпоряджається землями всього Верхньодніпровського району, як своїми власними – роздає їх, кому забажає. А ті, хто мають на них законні права, роками ходять по судах, щоб довести свою правоту.
Газета «Лица» писала і про політичну корупцію в районі. Вони з’ясували, що представники чотирьох партій: «Укроп», Радикальна партія Олега Ляшка, БПП «Солідарність» та «Батьківщина» підписали таємну угоду. В ній йшлося про те, що про підписантів не можна поширювати негативну інформацію (!), критикувати їх. Що цікаво, першим тут стоїть підпис саме голови райради, який, згідно його посаді, повинен показувати приклад об’єктивності і рівних можливостей для кожного з депутатів та простих громадян.
Про справи в районі годі й казати – вони далеко не блискучі. А голова тільки те і робить, що займається самопіаром. Переважно за рахунок інших, більш успішних депутатів і керівників, безсоромно присвоюючи собі їхні заслуги. Наприклад, школа у Верхівцево, де розпочався масштабний ремонт за кошти держбюджету. Спочатку Артем Кравченко присвоїв собі чужі успіхи і кричав, нібито саме він вибив гроші в Кабміні. А потім почав активно «контролювати» процес.
І так захопився, що після закінчення ремонту школи дах в спортзалі тече, як решето, а в одному з класів взагалі стеля обвалилася на дітей!
А хто ж другий? Його ім’я не дуже-то на слуху. Хоча справи говорять самі за себе. Про Геннадія Войтова виборці пишуть таке:
«Не може бути народним обранцем людина, яка перебуває під слідством».
Журналісти-розслідувачі дізналися, що це так і є. На Войтова Г.О. відкрито кілька кримінальних проваджень. Всі вони пов’язані з його безпосередньою діяльністю на посаді в.о. директора КЗ «Верхівцевський психоневрологічний інтернат ДОР». І статті цікаві: шахрайство, привласнення коштів у великих розмірах. По одному з епізодів Геннадію Войтову інкримінується крадіжка з інтернату 265 000 грн готівки, яку він отримав від продажу врожаю, що вирощувався силами та технікою комунального закладу і на його землях.
Друге провадження було відкрито за результатами позапланової ревізії діяльності інтернату, в результаті якої перевіряючі недорахувалися близько 100 000 державних гривень інтернату.
Громадська антикорупційна експертиза результатів державних тендерів в Україні також звернула увагу на заклад під керівництвом пана Войтова, у якого багато разів закупівлі вигравав один і той же ФОП «Плахтій Владислав Олександрович», зареєстрований у Верхньодніпровському районі. А всього через цю особу-підприємця пройшло угод на 2 170 650 грн. Всі вони укладені з КЗ «Верхівцевський психоневрологічний інтернат ДОР».
Як людину і як керівника Геннадія Войтова характеризує ще один епізод: довготривалий суд з колишнім бухгалтером закладу, яку він звільнив вагітною і протягом двох років не вибачився, не признав провину, а «добивав» жінку судовими позовами. На щастя, суд дав гідну оцінку його діям: звільнення визнано незаконним, жінку поновлено на роботі, а підприємство тепер винно їй понад 58 000 гривень.
Як бачимо, пан Войтов зовсім недалеко відійшов від свого колишнього колеги, вже звільненого в.о. директора Верхньодніпровського дитячого будинку-інтерната №2 Геннадія Феденка. Про скандал у цьому закладі розповідали одразу декілька телеканалів України, в тому числі і «Інтер». Знущання з пацієнтів, розкрадання коштів, грубощі по відношенню до персоналу. На додачу до всього, пан Феденко відзначився ще й тим, що побив журналістку. До речі, протекцію йому при прийомі на роботу, склав саме Геннадій Войтов.
Отже, підіб’ємо підсумки: нечисті на руку політичні змовники, ніякі керівники за чужий рахунок та ще й моральні якості викликають багато питань.
Чи потрібні такі депутати нам у Верховній Раді?
Думайте самі, вирішуйте самі…
Дарина Червона
