Дніпровські археологи розкопали давнє житло (ФОТО)

У містечку Стара Самарь розкопали оселю заможного чоловіка, багату на артефакти. За цими знахідками археологи розповіли, яким було тут життя у ХVI-XVII століттях.

У цьому районі щонайменше 12 років ведуться розкопки. Нинішній сезон, який уже добігає кінця, очолив Дмитро Тесленко, начальник Дніпровської археологічної експедиції НАНУ. Він розповів, що знайдене житло існувало кілька десятиліть і належало, ймовірно, заможному козакові та його дружині.

- За багатьма ознаками видно, що у мешканців водилися гроші, - розповідає археолог. – На відміну від інших осель цього містечка, землянок, знайдена садиба була наземною спорудою. Стіни – глинобитні, вони, як і глиняна піч, були викладені кахлями. Господар мав коней і віз, а от знарядь праці ми не знайшли – значить, заробляв якимось іншим шляхом.

Під час розкопок знайшли багато прикрас та іноземних монет (Московського царства, шведські, польські, турецькі, репліки голландських монет). Там же – уламки дорогого керамічного й скляного посуду. Вражають перстень із кораловими вставками та філігранний срібний ґудзик, на вартість якого можна було зіграти весілля.

Харчувалися мешканці садиби переважно рибою, свинею та дичиною. Знайдено навіть залишки риби вирозуб, яка колись рясно водилася у річці Самара, а зараз знаходиться на межі вимирання. Унікальна «гастрономічна» знахідка – шматочок підгорілої пшоняної каші, що збереглася саме через необачність господині.

Ця садиба існувала до 1688 року – саме тоді почали будувати славнозвісну Новобогородицьку фортецю. Дізнавшись, що їхню оселю зруйнують, господарі забрали усе цінне, тож археологам пощастило знайти таку кількість дорогих артефактів.

Територія містечка Стара Самарь – перспективне в історичному плані місце. Як повідомив директор КП «Етнографічні парки Дніпра» Дмитро Каюк, тут планують створити історико-культурний комплекс, подібний до запорізької Хортиці.

- Однак зараз існує велика проблема – діяльність чорних археологів. Навіть навколо цієї садиби вони встигли попрацювати. Які речі вони повиймали з цих ямок, які культурні надбання втратили містяни – невідомо.

Анна Заікіна, фото Антона Павлюкова

За матеріалами "Наше місто"