Філателія: енциклопедія в мініатюрі та візитівка країни

Філателія – колекціонування марок, знаків поштової оплати – одне з найпоширеніших в світі хобі . Збирання маленьких різьблених різнокольорових шматочків паперу – захоплення не одного покоління.

Людмила Смаль, інженер-металург за професією, вже впродовж сорока років колекціонує поштові марки. В її дитинстві було багато цікавого, а одним з хобі було збирання марок, любов до яких вона несе через все життя. Сьогодні в колекції жінки близько 10000 марок і про кожну вона розповідає з великим захопленням і задоволенням. Марки з колекції Людмили Смаль можна подивитись тут.

Важко повірити, що невеличкий шматочок глянцевого паперу містить в собі стільки цікавої інформації та відкриває різні сторінки нашого життя. За словами жінки, саме поштова марка сприяє розвитку особистості та розширенню світогляду людини.

«Поштові марки відображають найрізноманітніші події в житті країни, віддзеркалюють розвиток суспільства. Розглядаючи поштові марки, можна збагачувати свої знання про різні галузі життя. Випуск марок завжди присвячується подіям життя, а це привід для дослідження», – зазначає Людмила Смаль.

Батьком поштової марки історики вважають Роуленда Хілла, який 1 травня 1840 року запропонував британському уряду випустити перші поштові знаки. Раніше всі поштові відправлення сплачував не відправник, а отримувач. Вартість поштових послуг у ті часи була достатньо високою, тому бідні люди йшли на хитрощі. Одного разу покоївка Роуленда Хілла відмовилася отримувати листа від рідної сестри. Вона розповіла, що всю необхідну інформацію від сестри вона дізналася завдяки певним відміткам на конверті, зекономивши таким чином шилінг. Цей випадок сприяв випуску перших поштових символів, які б підтверджували сплату за повідомлення відправником.
Так в Британії вперше в світі з’явилася поштова марка під назвою «чорний пенні» із зображенням королеви Вікторії. Марка була чорного кольору і коштувала лише пенні. З того часу минуло 275 років, країни всього світу виготовляють марки найрізноманітніших тематики і розмірів. Немає жодної події в житті будь-якої країни, яка б не знайшла свого відображення на знаках поштової сплати. Єдиною країною, яка не позначає своєї назви на марках, є Велика Британія.

«Поштові марки – чудові зразки розвитку поліграфії. Вони відображають всі епохи зміни шрифту, каліграфії, кольорових та композиційних ідей. Для фахівців-поліграфістів філателія – один із засобів знайомства з різними зразками графічного дизайну. Колекціонування марок є одним із початкових способів виховання гармонійної особистості в пізнанні світу. Немає жодної галузі життя країни, яка б не була відображена на поштових марках. Тому не випадково марки можна із впевненістю назвати енциклопедіями в мініатюрі. Завдяки збиранню марок я відкрила багато цікавого в мистецтві, культурі, літературі, спорті, зоології, архітектурі. Це надихнуло мене до поглибленого вивчення багатьох явищ», – розповідає Людмила Смаль. 

З розвитком Iнтернету та інших засобів зв’язку написання листів, надсилання звичайних поштових повідомлень відійшло у в минуле. Ми живемо в часи, коли поштові марки перетворилися на антикваріат. У Радянському Союзі купити марки було справою звичайною, та й коштували вони копійки. Сьогодні все змінилося: купити сучасні марки не просто через відсутність на них попиту. Але у світі щорічно випускають тисячі видів філателістичної продукції, а ціна однієї марки може складати десятки або сотні гривень.

«Моя колекція складається з марок різноманітної тематики. Якщо говорити про представлені країни, то перше місце посідає Куба. Острів Свободи – один із світових лідерів з виробництва марок у ХХ ст., на другому місці Радянський Союз. Українська марка займає почесне п’яте місце, оскільки країна молода – їй всього двадцять п’ять років. Марки країн далеких континентів приваблюють зображеннями унікальних сюжетів та подій», – розповіла пані Людмила.

Розглядаючи колекцію марок, спілкуючись із чарівною, інтелігентною жінкою, відкриваєш для себе такий цікавий і різнобарвний світ, а на думку спадають слова класика: «В людині має все бути прекрасним : і обличчя, і одяг, і душа, і думки», що неймовірно точно висловлює внутрішній світ Людмили Смаль.

Валентин Старков