Каньйон, водоспад та магія води і каменю. На Дніпропетровщині розкинулось найкрасивіше диво природи (фото)
Перлина серед степів чи природний феномен – так називають Токівські водоспади. Кам’янський водоспад у Дніпропетровській області – єдиний у степовій Україні, є унікальним природним явищем, повідомляє Дніпровська панорама.
Шолохівський або Токівський водоспад - це унікальне явище природи й одне з найкрасивіших місць Дніпропетровщини. Має ще одну назву – «Червоне каміння», бо береги річки Кам’янка переважно з граніту червоного кольору
Багато скарбів ховає в собі наш рідний край. Деякими з них ми пишаємося: символом нашої області давно став чудовий Славутич-Дніпро, найдовша набережна в Європі, мальовничі парки, а про деякі ми ще так мало знаємо. Мало хто знає і про те, що в наш краях є справжній водоспад, нехай не дуже великий, але красою він – надзвичайний!
Водоспад у степу
Цей водоспад називається Токівський на р. Кам’янка (інша назва – Кам’янський). Нічим не примітна, на перший погляд, річка Кам’янка прославилася своїм унікальним природним явищем – єдиним у степовій зоні України каскадним Токівським водоспадом.
Нижче села Кам’янка, на межі Нікопольського та Апостолівського районів Дніпропетровської області, річка обмежена гранітними берегами. Неподалік від її річища можна спостерігати особливо мальовничі хаотичні нагромадження величезних глиб сірого і рожевого граніту. Це явище впевнено можна вважати річковими порогами в мініатюрі, оскільки гранітні брили на берегах піднімаються у висоту до 1,5 м. Скельні виходи червоного граніту височіють на 30 м. Загальна висота водоспаду – близько 6 м., протяжність – близько 30 м.
Мальовничий куточок овіяний старовинними легендами. Як і Дніпровські, Кам’янські пороги мають власну історію, яка така ж багата на легенди. Ось одна з них.
Про доньку хороброго царя
Давно, коли наші землі населяли племена чудових вершників і вправних лучників кіммерійців, жила у нашім краї юна Тамірис – донька хороброго царя Кімра. Якось царівну переслідували скіфи, і на її шляху з’явилася степова річка. Дівчина кинулася за порятунком до річки, а та попрохала навзамін подарувати їй своє намисто. Тамірис кинула намисто у воду. Переправившись на інший берег, вона помчала далі, не сподіваючись на диво. Але кінь її вже ледве скакав від утоми. Дівчина озирнулася і побачила, що скіфи вже домчали до річки і з розмаху скочили у неї, аж бризки полетіли на всі боки з під копит коней. Та зненацька почувся страшенний грім, земля навколо річки затремтіла і здибилася камінням, яке накрило переслідувачів кіммерійки. Степом пронісся страшенний порив вітру, підсилюючи страхітливий гуркіт. Враз все стихло, і озирнувшись назад Тамірис побачила, що води раніше тихої степової річки сяяли золотими іскрами, вигравали кришталем ніби й справді її прикрасило намисто кіммерійської царівни. Так з’явився водоспад на річці Кам’янці, котра впадає в Базавлук – притоку Дніпра.
Водоспад Калнишевського
Друга місцева назва Токівського водоспаду – Водоспад Калнишевського. Козачу сурову душу зачарувала мелодія, яку виграє річечка. Тому поблизу Водяної балки він побудував свій зимівник. За власні та козацькі кошти будував гарні церкви, відкривав школи. На паланках дбав про розвиток народного мистецтва, був тонким знавцем книжкової справи. У його будинку в зимівнику висіли портрети, картини, зброя і килими. Петро Калнишевський збирав малюнки-ескізи козацьких прапорів. Саме кошовий отаман Петро Калнишевський першим почав заселяти землі навколо Дніпра, що нижче порогів. Старожили розповідають, що на території нинішнього Червоного Току в Петра Калнишевського був маєток, поряд із яким було викопано глибокий колодязь із найсмачнішою в околиці водою, і про те, що біля колодязя зупинялися ночувати чумаки, прямуючи з Криму до Чигирина та Києва.
Якщо вірити історії, цими берегами і луками водив Військо Запорозьке ще один славний кошовий отаман, національний герой українського народу – Іван Дмитрович Сірко.
Унікальний водоспад багато років приваблює туристів
Було проведено комплексну державну експертизу землі. Вчені кафедри ботаніки ДНУ ретельно обстежили територію. Виявили багато рослин, які занесені до Червоної книги. Гідрологічна і геологічні пам’ятки природи розташовані на відстані погляду. Тепер тут створено і орнітологічний заказник, де будуть розміщуватися дикі тварини і птахи. Полювання суворо заборонено. Над унікальною екосистемою заказника постійно нависає загроза існуванню з боку гранітодобувних кар’єрів, недотримання режиму водоохоронних зон і прибережно-захисних смуг Кам’янки (продовжується замулення річища, органічне забруднення води) та рекреації. Чи не найбільшої шкоди заказнику завдають відпочивальники, як наслідок їхніх дій – побутове і шумове забруднення, пошкодження скель і спотворення їхнього вигляду. Серед інших загроз – видобування каменів для приватних рокаріїв, випалювання степової трави, браконьєрство.
Особливо мальовничий водоспад навесні, коли рівень води досягає максимуму. Це унікальне явище приваблює багатьох людей, які приїздять, щоб помилуватися ним і відчути на собі силу чистої води.
Ось такий він, наш дивовижний край! Тож бережімо і шануймо нашу землю, на якій живемо.
