Мінімальна зарплата у 2027 році: що зміниться для роботодавців і скільки можуть коштувати трудові порушення

Мінімальна зарплата у 2027 році: що зміниться для роботодавців і скільки можуть коштувати трудові порушення? 9 546 грн — такою може стати мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року. А мінімальна погодинна оплата праці може становити 57,50 грн. Але це поки не остаточно встановлені розміри. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

15 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» №16000 та подав його до Верховної Ради України. Саме цим проєктом запропоновано встановити з 1 січня 2027 року мінімальну заробітну плату на рівні 9 546 грн у місячному розмірі та 57,50 грн у погодинному.

Тобто поки що йдеться про запропоновані показники, які можуть бути змінені під час бюджетного процесу.

Проте роботодавцям уже варто звернути увагу на те, до яких наслідків може призвести збільшення мінімальної зарплати.

Мінімальна зарплата — це не просто цифра у штатному розписі

Відповідно до статті 95 КЗпП України та статті 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну або годинну норму праці.
Вона є державною соціальною гарантією, обов'язковою для роботодавців незалежно від форми власності.
Якщо працівник повністю виконав місячну норму праці, його заробітна плата не може бути нижчою за встановлений законом розмір мінімальної зарплати.
Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого часу або не виконав повну місячну чи годинну норму праці, мінімальна зарплата визначається пропорційно виконаній нормі праці. При погодинній оплаті застосовується мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі.

Але є ще одна важлива деталь

Для забезпечення мінімального розміру заробітної плати враховуються не всі виплати.
Зокрема, стаття 3-1 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що при обчисленні зарплати для забезпечення її мінімального розміру не враховуються, серед іншого, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, а також премії до святкових і ювілейних дат.
Тому недостатньо просто подивитися на загальну суму виплат у розрахунковому листку.
Потрібно перевірити, з яких саме виплат вона складається і які з них можуть бути враховані для забезпечення мінімальної зарплати.

А тепер найцікавіше: збільшення МЗП може збільшити і трудові штрафи

Багато роботодавців сприймають мінімальну зарплату лише як гарантію для працівника.
Проте стаття 265 КЗпП України використовує мінімальну зарплату ще й як розрахункову величину для визначення окремих фінансових санкцій.
Причому закон прямо встановлює: у низці випадків береться мінімальна зарплата, встановлена законом на момент виявлення порушення.
Тому, якщо у 2027 році остаточно буде встановлена МЗП у розмірі 9 546 грн, відповідні санкції розраховуватимуться вже виходячи з цієї суми.
Наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору штраф становить 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.
Якщо припустити, що МЗП становитиме 9 546 грн, це буде 95 460 грн за одного працівника.
Для роботодавців — платників єдиного податку першої–третьої груп у цьому випадку законом передбачено попередження, а не зазначений штраф.
Якщо таке порушення вчинено повторно протягом двох років з дня його виявлення, штраф становить уже 30 мінімальних зарплат за кожного працівника.
При МЗП 9 546 грн це становило б 286 380 грн за одного працівника.
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати більш як за один місяць або виплату її не в повному обсязі стаття 265 КЗпП передбачає штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат - 28 638 грн.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачено штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Тобто при МЗП 9 546 грн — це 19 092 грн за одного працівника.
За недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, пов'язаних із військовою службою, альтернативною службою, мобілізаційною підготовкою та мобілізацією, передбачено штраф у розмірі чотирьох мінімальних зарплат за кожного працівника - 38 184 грн за одного працівника.

За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю або створення перешкод у її проведенні - три мінімальні зарплати, тобто при запропонованому розмірі МЗП це 28 638 грн.

А якщо йдеться про недопуск до перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, штраф становить 16 мінімальних зарплат — тобто 152 736 грн при МЗП 9 546 грн.

Окремо стаття 265 КЗпП передбачає штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат за кожного працівника за перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу такого працівника.

За запропонованого розміру МЗП це 28 638 грн за одного працівника.

За інші порушення вимог трудового законодавства, для яких стаття 265 КЗпП не встановлює окремої санкції, передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Тобто при МЗП 9 546 грн - 9 546 грн за кожне порушення.
А повторне протягом року порушення з цієї категорії тягне за собою штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат — потенційно 19 092 грн.
  Важливо: не кожне порушення означає автоматичний штраф
Тут є момент, який роботодавцям варто знати.
Стаття 265 КЗпП передбачає різні механізми реагування залежно від виду порушення.
Зокрема, у випадку виконання припису та усунення певних порушень у визначений приписом строк заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Водночас щодо окремих порушень, прямо перелічених у статті 265 КЗпП, відповідальність застосовується одночасно з винесенням припису - незалежно від того, чи були порушення надалі усунуті.
Тому важливо не просто знати розмір потенційного штрафу, а правильно визначити вид порушення та передбачений законом механізм реагування.

Що змінює воєнний стан?

Під час дії воєнного стану діють спеціальні правила проведення заходів державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Зокрема, стаття 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає випадки, коли можуть проводитися позапланові заходи державного нагляду (контролю). Однією з підстав є звернення працівника - у межах питань, визначених цією статтею.
Водночас закон передбачає важливу гарантію для роботодавця:
у період дії воєнного стану в разі повного та своєчасного виконання припису про усунення порушень, виявлених під час позапланового заходу, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються.
Але це не означає, що роботодавець може не допускати інспекторів до перевірки або створювати перешкоди для її проведення.
Навпаки, стаття 265 КЗпП окремо передбачає фінансову відповідальність за такі дії.
 

Що роботодавцю варто перевірити вже зараз?

Якщо запропонований розмір мінімальної зарплати буде затверджений, роботодавцям варто переглянути:
  посадові оклади та тарифні ставки;
  оплату праці працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної;
  умови оплати праці при неповному робочому часі;
  погодинну оплату праці;
  склад виплат, які враховуються при забезпеченні мінімальної зарплати;
  табелі та фактичний облік робочого часу;
  своєчасність та повноту виплати заробітної плати;
  правильність оформлення трудових відносин;
  дотримання гарантій і пільг працівників, передбачених законодавством про військовий обов'язок, мобілізацію та військову службу.
  І ще

Зміна мінімальної зарплати — це не лише про зарплату.

Це також про розмір окремих фінансових санкцій, оскільки стаття 265 КЗпП у низці випадків прив'язує їх саме до мінімальної заробітної плати, чинної на момент виявлення порушення.
Тому роботодавцю варто сприймати підготовку до 2027 року не лише як необхідність перерахувати фонд оплати праці.
Це хороший привід провести внутрішній аудит трудових відносин:
  чи правильно оформлені всі працівники?
  чи відповідає фактичний режим роботи кадровим документам?
  чи дотримуються мінімальні державні гарантії в оплаті праці?
  чи правильно визначається зарплата працівників із неповним робочим часом?
  чи немає порушень строків виплати зарплати?
  чи правильно ведеться облік робочого часу?
  чи дотримуються гарантії мобілізованих працівників?

Краще знайти помилку під час внутрішньої перевірки, ніж дізнатися про неї вже під час заходу державного нагляду.

9 546 грн — це наразі запропонований, а не остаточний розмір мінімальної зарплати на 2027 рік.

Нагадаємо, раніше ми писали

Новий старт без фінансових бар’єрів: у Дніпрі запустили безоплатне професійне навчання для містян