Мобілізація в Україні: фермери Дніпропетровщини знайшли вирішення проблеми із бронюванням для аграріїв
Повномасштабна війна з росією стала тяжким випробуванням для всіх українців. Справжній героїзм виявили фермери, які минулого року збирали врожай під ворожими обстрілами. Зрозуміло, що труднощів у них вистачає й досі. Ну а сьогодні керівники агропідприємств зіткнулися ще з однією проблемою: на захист України закликають молодих кваліфікованих трактористів та механізаторів. У невеликих господарствах замінити їх немає ким, а існуюча система бронювання орієнтована переважно на агрохолдинги. Фермери Дніпропетровщини звернулися до президента країни Володимира Зеленського з проханням переглянути існуючу систему, захистити інтереси малого та середнього бізнесу та надавати бронювання працівникам агрофірм незалежно від виробничих потужностей останніх. У ситуації розбирався журналіст "Нашого міста" - повідомляє "Дніпровська панорама".
Кому надається бронь
Нагадаємо, що Кабмін визначив підприємства, установи та організації, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період. Такі підприємства отримали можливість надати броню половині своїх співробітників.
У сільському господарстві, згідно з постановою КМУ №76 від 27 січня 2023 року, до таких критично важливих підприємств віднесено агрофірми, що мають оброблені угіддя площею не менше 100 гектарів та кількість застрахованих працівників не менше 50.
Навесні Мінагрополітики розширило перелік таких підприємств. Тепер до них належать ті, хто має не менше 500 га земель і не менше 20 осіб працівників. Крім того, існує мобілізаційне завдання, згідно з яким підприємство гарантовано має поставити державі певну частину своєї продукції.
Агрофірми, які мають таке завдання, можуть розраховувати на відстрочення призову своїх працівників. Але, на думку фермерів Дніпропетровщини, таким чином порушуються права невеликих фермерських господарств, працівникам яким насамперед вручають повістки.
Потрібні рівні умови для великих та малих агрофірм
Навіть у спокійні мирні часи на термінову військову службу закликали здебільшого сільських хлопців. Найкращі зразки радянської кінопропаганди тому підтвердження. Згадаймо хоча б знаменитих Максима Перепелицю та Івана Бровкіна. Але й сьогодні, коли тривають бойові дії, на думку голови Конгресу фермерів Дніпропетровської області Анатолія Гайворонського, ситуація схожа.
"Здебільшого військкоми селами бігають, - емоційно заявляє Анатолій Гайворонський. – У місті ресторани працюють, дорогих машин повно. Скрізь одні хлопці. І нічого! А у селах люди на роботу йдуть і їм повістки вручають".
Причому закликають переважно працівників невеликих підприємств, які не мають пільг. А це несправедливо.
"На початку повномасштабного вторгнення була зрівнялівка, – зазначає Олександр Судима, голова асоціації фермерів Новомосковського району. – У нас, у невеликого господарства, забрали для ЗСУ 2 автомобілі та в агрохолдингу з величезними посівними площами теж взяли 2 автомобілі. Все чесно. Але наразі ситуація змінилася. Для малих та середніх агропідприємств вона просто критична. І вона тільки посилюватиметься. Тому ми закликаємо главу держави встановити рівні умови для всіх господарств, всіх землевласників".
Зауважимо, що часто захищати Україну йдуть висококваліфіковані фахівці. Щоб одержати ними бронь підприємство має укласти мобілізаційний договір, але умови виконання для невеликих господарств найчастіше важкоздійсненні.
"З початку війни Мінагрополітики дало підтвердження на броню для наших працівників, але треба укласти мобілізаційний договір, – розповідає Олена Фандєєва, фінансовий директор фермерського господарства «Любава» (Новомосковський район). – Але при укладанні такого договору військова адміністрація не враховує кількість земель, що обробляються. Що для нашого господарства із 400 гектарами, що для великого господарства із 20 тисячами гектарів – умови однакові! Хіба це справедливо? Змагатися з агрохолдингами нам не під силу. В результаті ми втрачаємо найкращі кадри. У нашому агропідприємстві 18 працівників. З них зараз залишилося лише два механізатори. Як далі працювати?"
Пенсіонера не посадиш на кермо сучасної машини
У разі кадрового дефіциту фермерів непокоїть невизначеність. Що робити, якщо агропідприємства залишаться без своїх найкращих працівників? Голова асоціації фермерів Дніпропетровського району Олександр Лапа займається овочами та стверджує, що ситуація з їх вирощуванням є критичною.
"Херсон відпав, Одеси немає, з вирощуванням овочів у країні великі труднощі, – констатує Олександр Лапа. – Сьогодні Дніпропетровщина та Вінниччина – одні з найважливіших виробників овочевої продукції. Але працювати все важче та важче. У нас невелике господарство – 160 га. Вирощуємо борщовий набір. Думаю, що такі продукти є важливими для кожного. Агропідприємство через недостатню кількість земель не належить до критично важливих. Я не впевнений, що не заберуть моїх хлопців. З ким працюватиму? Нині ж техніка найсучасніша. Це ж як комп'ютер! Пенсіонера не посадиш за кермо сучасної машини. Хорошого спеціаліста треба роками готувати до роботи".
Від майстерності комбайнера та тракториста справді багато залежить. Для такої роботи теж потрібний певний талант.
"Тракторист - це основа всього, - вважає Анатолій Донченко, фермер та підприємець. – За температурою повітря, за сонцем, навіть за запахом ґрунту він відчуває, коли земля готова прийняти зерно. А для роботи потрібні надзвичайні здібності. Наприклад, коли тракторист виїжджає у поле, йому треба зробити загін. Тобто потрібно через кожні метрів 100 відбити паралельні смуги, згідно з якими культивуватимуть та сіятимуть. Якщо все зробити правильно, це заощадить час, матеріальні витрати, добрива. Тут потрібна велика майстерність".
В області для ЗСУ можна зібрати понад мільярд гривень
Втім, очевидно, що кваліфіковані фахівці потрібні всім, але кого тоді закликати та кому надавати броню? Що взагалі пропонують фермери?
На думку Анатолія Гайворонського, голови Конгресу фермерів Дніпропетровської області, мобілізаційне завдання є неефективним. Воно не приносить належної користі країні. Краще замінити його грошовим внеском за кожен гектар землі, що обробляється агрофірмою. Так можна відстежити і непрацюючі господарства, які числяться тільки на папері.
"Ми запропонували просте рішення, яке вирішить проблему малих, середніх та навіть великих господарств, – розповідає Анатолій Гайворонський. - Щоб показати, що це працююче підприємство замість мобілізаційного завдання, яке є основою бронювання працівників, пропонуємо з кожного обробленого гектара землі заплатити на цільовий рахунок на допомогу ЗСУ по 400 гривень. Після сплати коштів підприємство подає інформацію до ТЦК про працівників, прийнятих на роботу не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту сплати коштів, а військкомат повинен їх забронювати".
Таким чином, лише на Дніпропетровщині на допомогу ЗСУ надійде понад мільярд гривень.
Крім того, за твердженням голови Конгресу фермерів Дніпропетровської області, це поставить великі та малі фермерські господарства в однакові умови, знизить корупційні ризики у державних структурах, надасть можливість фермерам працювати ефективно та впевнено.
Реакції на звернення фермерів Дніпропетровщини до Володимира Зеленського наразі не було.
Замість післямови
У розмові з журналістом "Нашого міста" фермери повідомили, що не надто сподіваються, що їхня заява буде оперативно розглянута. Сьогодні дуже багато нагальних проблем, але ж треба з чогось починати. Вода камінь точить.
Зазначимо, що нещодавно президент Володимир Зеленський повідомив журналістам, що військове командування закликає дозволити мобілізувати більше людей на війну.
"Скажу відверто, військові до мене звернулися з цим, щоби дати можливість більше мобілізувати... Все. Більше поки що не можу вам нічого сказати, - сказав глава держави".
Тож пом'якшувати умови призову зараз навряд чи будуть. Але діалог влади із суспільством завжди корисний і, можливо, сама спроба обговорення правил мобілізації допоможе викривати численних корупціонерів у владі, що наживаються на війні.
