Світла пам’ять: у Дніпрі пішла з життя видатна професорка-кардіолог Зоя Алексеєнко

Медична спільнота Дніпра та України зазнала непоправної втрати. На 92-му році життя відійшла у вічність Зоя Костянтинівна Алексеєнко — доктор медичних наук, професорка, чиє ім’я стало символом епохи в розвитку вітчизняної кардіології та медичної освіти. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на світлину Дніпровського державного медичного університету.

Життєвий шлях Зої Костянтинівни — це приклад беззаперечної відданості професії та рідному місту. Народившись у Дніпрі в 1934 році, вона пов'язала свою долю з Дніпровським державним медичним університетом, який закінчила з відзнакою ще у 1957-му.

Професійне становлення майбутньої професорки розпочалося з практичної медицини — роботи терапевтом у лікарнях Запоріжжя та Придніпровської залізниці. Проте справжнє покликання Зоя Костянтинівна знайшла в науці. Під керівництвом легендарного професора В.М. Дзяка вона розпочала свій шлях у кардіології, який згодом приніс їй світове визнання.

Професорка Алексеєнко була не лише теоретиком, а й глибоким практиком, який дбав про здоров'я мешканців промислового Придніпров'я. Її дослідження, зокрема докторська дисертація 1992 року, стали фундаментом для діагностики ішемічної хвороби серця у пацієнтів із супутніми захворюваннями легень.

Особливу увагу Зоя Костянтинівна приділяла профілактиці гіпертензії серед працівників металургійної та машинобудівної галузей — людей, які складають промислову міць нашого регіону.

Цифри, що говорять про масштаб особистості:

• 232 наукові публікації;
• 8 фундаментальних монографій;
• Понад 40 років викладацької діяльності.

З 1981 року, очоливши кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб, Зоя Костянтинівна виховала не одне покоління лікарів. Для своїх учнів вона була не просто лектором, а мудрим наставником, який навчав не лише лікувати хворобу, а й співчувати пацієнту.

Її внесок у медицину відзначений численними державними нагородами, подяками від МОЗ України та органів місцевого самоврядування. Але найголовнішою нагородою є вдячність тисяч врятованих пацієнтів та повага колег, які сьогодні схиляють голови в жалобі.

Редакція Дніпровської порадниці висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам та всьому особовому складу ДДМУ. Світла пам’ять про талановиту вчену та людину великої душі назавжди залишиться в літописі української медицини.

Також раніше ми писали Для мешканців Дніпра спростили моніторинг світла: графіки ЦЕК тепер у застосунку «єДніпро»