80 переселенців влаштували на роботу до КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР
З початку повномасштабного вторгнення рф до України 80 переселенців отримали роботу у КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР. До того ж тим, кому необхідно було житло, комунальне підприємство його надало.
«У нас завжди є нестача водіїв, а з початку війни це питання стало гострим, бо більшість з них пішли на захист України. Тож ми з радістю беремо на роботу ВПО, адже кожен водій для нас на вагу золота. Для переселенців ми надаємо житло, соціальні пільги, крім цього, вони можуть безкоштовно їздити. На сьогодні до нас звернулось 15 переселенців, яким потрібно було житло, і ми допомогли їм з цим питанням. Для них було запропоновано два варіанти гуртожитків: є гуртожиток сімейного типу, тобто окрема кімната для сімʼї, та звичайний тип гуртожитку, де у кімнатах мешкає по кілька чоловік (окремо жінки, окремо чоловіки). У них є всі необхідні умови для комфортного проживання», – зазначив провідний фахівець КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР Нікіта Керенцев.
Тетяна виїхала з Харкова у червні цього року. Її квартиру було майже знищено через постійні обстріли Салтівського району:
«Чесно кажучи, перший час як я вже була у Дніпрі, то я довго не наважувалась почати пошуки роботи, бо десь плекала надію, що скоро повернусь додому. Але довго так чекати я теж не могла – жити за щось потрібно. Там у Харкові я працювала водійкою трамвая, тож у Дніпрі шукала саме таку спеціалізацію та звернулась до КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР. Пройшла співбесіду і мене взяли на роботу, запропонували гуртожиток. Дуже дякую місту за те, що так тепло прийняли та за допомогу», – зазначила водійка трамвая, переселенка Тетяна Подпалова-Широкорад.
Її подруга та колега Зоя Денчик теж виїхала з Харкова. Вони мешкали в одному районі, але Зоя виїхала до Дніпра раніше ніж Тетяна:
«Ми ховались там у підвалах, у метро. Моя квартира також майже зруйнована. Тож у квітні вирішила їхати до Дніпра. Вже тут пішла до депо, аби взяли мене водійкою трамвая. Спершу нервувала, бо нове місто, нові трамваї, нові маршрути, але швидко пристосувалась. Нам дуже допомогло керівництво, поставились до нас з теплом. Що не спитаєш, завжди проконсультують, підтримають. Але майже щоночі сниться рідний дім, дуже хочеться повернутись, тож сподіваємось на нашу перемогу».
