Море чорне від попелу: Кінбурнська коса вже півроку страждає від пожеж

В Україні майже півроку триває війна, наслідки якої є згубними не лише для життя та здоров'я людей та економіки, а й для навколишнього середовища. Бойові дії – це справжня катастрофа для природи, поки що повністю непроаналізована на тлі людських смертей та руйнування інфраструктури. Тисячі тон шкідливих речовин, які потрапили в атмосферу через підірвані нафтопереробні заводи, підприємства хімічної, металургійної промисловості неможливо порахувати. Як і площі згорілих полів та розгромлених артилерією чорноземів. Заражається повітря, ґрунт, знищується флора та фауна.

Російська армія вже знищила та продовжує знищувати унікальні заповідні куточки природи, якими Україна відома на весь світ. Так, практично з самого початку повномасштабного вторгнення страждає від безперервних пожеж Кінбурнська коса. До приходу окупантів це була екологічно чиста територія площею 18 тис. га із заповідними лісами, лиманами та озерами, населеними червонокнижною флорою та фауною. Зараз півострів перетворився на пекло на землі, пише Кінбурн.Інфо.

Історія Кінбурну

Географічно Кінбурнська коса - це півострів, який виходить в море більш ніж на 40 кілометрів. Територіально він знаходиться на кордоні Херсонської та Миколаївської областей – між Ягорлицькою затокою та Дніпробузьким лиманом. Ширина цієї ділянки суші – від 10 кілометрів до 10 метрів у найвужчих місцях. На території півострова проживає близько 800 осіб у чотирьох селищах – Геройське, Покровка, Покровське, Василівка.

У 2009 році з метою збереження, відновлення та раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об'єктів степу, які мають важливе природоохоронне, рекреаційне та історико-культурне значення на території коси було створено Національний природний парк «Білобережжя Святослава». 

Туристичний потенціал Кінбурнської коси почав активно розвиватися в останнє десятиліття. Особливо популярним цей напрямок став після окупації Криму у 2014 році, коли мільйони українців, які їздили на півострів, почали шукати, де відпочити та що подивитися на материковій частині України. А подивитися на Кінбурні можна було багато!

Природа

Завдяки багатокілометровим білосніжним пляжам та прозорій бірюзовій воді Кінбурнська коса отримала назву «Українські Мальдіви». Фотографії, зроблені на тлі місцевої природи, на перший погляд неможливо відрізнити від рекламних буклетів світового курорту. Але не лише гарними пляжами приваблював українців Кінбурн.

Тут неймовірно прекрасна незаймана природа! Наприкінці травня – на початку червня цвіте найбільше в Європі поле диких орхідей. Воно має площу понад 60 га, і на ньому росте 5 видів диких квітів, занесених до Червоної книги. Багато рослин на півострові мають цілющі властивості: звіробій, валеріана, ромашка, м'ята, чебрець, золототисячник, безсмертник піщаний та ін.

А про ліси Кінбурнської коси взагалі складають легенди, пов'язані з Божественним провидінням, амазонками, яких переміг Геракл, та сарматами, які здійснювали ритуальні обряди і навіть ховали золото. Побувавши в Геродотовому лісі, в це нескладно повірити. Зелені чагарники, що ростуть на болотах, смарагдова напівтемрява, тумани та прохолода, вкриті мохом стовбури дерев. Тут можна знімати й фантастичні фільми, й казки. Другий ліс – Волижин – відомий своєю таємничістю та магнетизмом. Тут ростуть гігантські багатовікові дуби, охопити ствол яких не під силу навіть 4 людям. Величезні дерева є сусідами з різними чагарниками, у тому числі реліктовими, яких тут близько 50 видів.

Відома Кінбурнська коса численними озерами з прісною та солоною водою, яких тут налічується понад 300. На них гніздяться червонокнижні птахи, є навіть рожеві фламінго. Деякі закриті солоні озера є джерелом добування лікувальної морської рапи, а є й ті, де є родовища блакитної глини.

Туризм на Кінбурнській косі

Кінбурнська коса - відмінне місце для спокійного, медитативного відпочинку без натовпу, далеко від цивілізації, а також для 1-2-денних захоплюючих екскурсій. Розташовувалися туристи в будинках місцевих жителів, у нечисленних базах відпочинку, а також жили просто неба в наметах. Дістатись сюди можна було завдяки причалу фірми «Нібулон», куди здійснювалися регулярні перевезення комфортабельними суднами на підводних крилах із Миколаєва та Очакова. Перевезення ці були збитковими, але завдяки рішенню власника «Нібулону» Олексія Вадатурського все одно тривали. На жаль, 31 липня Героя України Олексія Вадатурського разом зі своєю дружиною було вбито російськими фашистами у власному будинку в Миколаєві.

Обстріли та пожежі

Пожежі на Кінбурнській косі почалися на початку квітня і не припиняються досі. І причиною їм не посушлива погода, як це було минулими роками, а обстріли російських військ, яким начхати на українську природу. Острів горить і вдень, і вночі. І що найстрашніше – жителі Кінбурна залишилися віч-на-віч з бідою. Єдина дорога сушею з боку Херсонської області перекрита окупантами. Люди, які намагалися виїхати, неодноразово підпадали під обстріл. На жаль, були й смертельні випадки. У липні розстріляли родину, яка намагалася втекти з Покровки. З величезними труднощами та великими витратами продукти, критично важливі медикаменти та паливо доставляється моторними човнами по «дорозі життя» - Дніпробузькому лиману.

Сьогодні ліс навколо трьох сіл — Покровки, Василівки та Покровських хуторів уже повністю вигорів.

За словами працівника місцевого лісництва, який з метою безпеки попросив залишитися інкогніто, відомо, що станом на початок серпня згоріло 1600 га соснового лісу. Його слова підтверджують супутникові знімки. Якщо зважати на те, що територія Кінбурнської коси 18 тис. га, то стає зрозуміло, що наслідки пожежі жахливі. Такі площі потрібно буде відновлювати багато десятиліть. Основні лісові визначні пам'ятки Кінбурна — «Гіродотів ліс», «Волижин ліс» та «дуб Пушкіна» — поки що вдалося відстояти біля вогненної стихії. Це навіть важко уявити, але люди вже 4 місяці щодня борються із вогнем. Тут, мабуть, гірше, ніж у пеклі. Море стало чорним через попел. Повітря повністю просякнуте гаром, який не дає дихати ні вдень, ні вночі.

У місцевого лісництва є дві старі пожежні машини, за допомогою яких люди самовіддано борються з вогнем. Воду набирають із моря, а ось із паливом для техніки дуже складно. У соціальних мережах існують спеціальні групи, які створили справжні фанати Кінбурнської коси. Вони закликають допомогти врятувати цей райський куточок від рашистського пекла, збираючи по всьому світу кошти для придбання палива. Давайте допоможемо і ми!

Збір коштів на паливо та запчастини для пожежних машин здійснюється за такими реквізитами:

• Карта Приват: 5168 7422 2781 8378 Станішевська Інна (з позначкою SAVE KINBURN)

• PayPal: [email protected] 

Довідка. Kinburn.Info – це довідково-інформаційний проект про Кінбурнську косу, запущений редакцією НДАП «Кирилівка.Укр».