Нагорода співпала з днем народження. Водій автобуса з Дніпра не раз потрапляв під обстріл

Місто – це люди. Перші місяці повномасштабної війни водій автобуса Борис Савенко майже не бував у Дніпрі, хоча тут його дім та робота, повідмляє Дніпровська панорама  з посиланням на департамент транспорту міськради.

Борис Савенко працює водієм на міських автобусах 6 років. Кілька разів полишав пасажирські перевезення, потім повертався. Чоловік каже, його робота важка не лише фізично, а й морально. 

Взагалі не залишається часу на особисте життя. Ледь вистачає лише виспатися, трохи відпочити. Життя просто пролітає. Також під час роботи стикаєшся з великою кількістю негативу. Я намагаюсь відволікатися від цього, не звертати увагу. Коли людина заходить та починає спілкування з негативу, просто кажу їй: «Дякую!», – розповідає водій.

Зізнається, іноді бувало – промайне думка змінити сферу діяльності. Але зараз – під час війни – чоловік навіть не міркує про це, бо потрібен на своєму місці. З кінця лютого 2022 року він регулярно буває в гарячих точках. Туди їздять майже всі водії з підприємства по черзі, проте коли виникає потреба – до Бориса звертаються в першу чергу. Водій каже, перші місяці повномасштабного вторгнення майже не виходив на маршрут – постійно був у поїздках, у тому числі – на передовій. Бував і на Донецькому, і на Луганському, і на Харківському напрямках. Його колона не раз потрапляла під обстріли.

Якщо кажуть, що немає страху – це неправда. Людина боїться, але робить вибір. Так треба. Уявіть, ми майже на передовій, і тут по нас стріляють «Ураганами». В ці моменти дуже страшно, але про те, що поїхав – не шкодуєш, – розповідає Борис.

Востаннє в гарячій точці чоловік був 3 місяці тому. Тож поки він у Дніпрі - за кермом 113 автобуса.

Є пасажири, які змушують посміхнутися. Коли працюєш на одному маршруті, то основну масу людей, які їздять в один і той самий час, ти знаєш в обличчя. Є ті, з якими спілкуєшся, які завжди побажають гарного дня, час від часу пригостять цукеркою, подякують, - розповідає водій. 

Та найголовнішу для нього подяку Борис отримав наприкінці цього лютого - подія майже співпала з його днем народження. Чоловік відзначив ювілей – 50 років, а через два дні був запрошений на нагородження.

Отримав медаль «За сприяння Збройним Силам України». Я навіть цього не очікував. Мені просто сказали: поголись, гарно одягнись і будь на місці вчасно. Приїхав, побачив знайомих людей – не тільки транспортників, а й медиків, з якими перетинався. Це дуже приємно, що нас так оцінили, – розповідає водій.

Борис намагається допомагати людям не тільки в гарячих точках, а й у Дніпрі:

Було таке, що жінка впала в салоні. Висадив пасажирів, викликав швидку допомогу, дочекався, передав пасажирку медикам. Якщо треба висадити людину похилого віку, яка ледве ходить – встану та допоможу, якщо дозволяє ситуація, якщо не порушую правила дорожнього руху.

У будь-якій ситуації Борис готовий подати руку допомоги та проявити розуміння. Він зізнається, трохи частіше хочеться очікувати взаємності і від пасажирів. Тоді його робота стане трохи легшою, а шлях для усіх присутніх в автобусі - приємнішим.

Нагадаємо, раніше ми писали: На Дніпропетровщині працюють соціальні автобуси: маршрут та розклад руху