Неймовірне місце сили. На Дніпропетровщині метеорит утворив балку, куди їдуть тисячі людей (відео)

Цікава пізнавальна екскурсія відбулася на Криворіжжі, де учасники відвідали балку Північну Червону та територію колишньої садиби Харіних у Тернівському районі Кривого Рогу. Під час неї вони дізналися про те, звідки пішов міф, що довжина Кривого Рогу — 126 кілометрів, чому Веселі Терни назвали Веселими, де знаходяться рештки залізниці, що наприкінці XIX століття сполучала Кривбас із Донбасом. Про це пише Дніпровська панорама, посилаючись на онлайн медіа “Перший Криворізький”.

Шляхом до балки Північної Червоної

Ми проїжджали так звану Деконську петлю, довжина якої — приблизно 6 кілометрів. Існують свідчення, що на території петлі був зимівник кошового отамана Війська Запорозького Петра Калнишевського (1691-1803 роки).

Цікаво знати, що ще до більшовицької революції 1917 року на території Кривого Рогу вже діяло 96 рудників, власниками яких були Галковські, Шмакові, Деконські. Криворізький рудний район починався на півдні з Інгулецького рудника, а закінчувався на півночі рудником Жовта річка. Відстань між рудниками — ті самі 126 кілометрів, які помилково вважають довжиною Кривого Рогу.

Спершу Кривий Ріг складався з першої центральної вулиці — Поштової і кількох поблизу. Поступово багато рудничних поселень ввели у склад містечка, у травні 1960 року, наприклад, до Кривого Рогу приєднали Терни. До речі, руду тут стали добувати у 80-90-х роках ХІХ століття відкритим способом, а з початку ХХ сторіччя підземним способом. У радянські часи місто ділилося на квартали: 44-й, 129-й, 95-й та інші ми проїжджали шляхом до Червоної Балки. Кварталом вважалась відстань від в'їзду у двір до виїзду з нього.

Залишки Катерининської залізниці, метеорит і найвищий скеледром

Кривий Ріг — це степова місцевість, зрізана балками. Щоб дістатися Червоної балки, треба пройти через дачний кооператив для робітників Північного гірничозбагачувального комбінату. Дачі також входять в екологічно важливу територію балки. На території балки першим відвідувачів зустрічає так званий Камінь сили.

У 1970-х роках територія Червоної балки стала вважатися природоохоронною територією. У 1980-х роках її поділили на два заказники: державного значення (28,3 гектара) та місцевого значення (26 гектарів). По днищу балки протікає струмок, а на схилах можна зустріти чебрець, полин, глід, терен, лишайники, ковилу Лессінга. Ковила, припускають дослідники, могла рости тут ще за епохи динозаврів.

Існує також гіпотеза, що 300 мільйонів років тому сюди впав метеорит і утворив кратер, на місці якого тепер розташована балка Північна Червона. Діаметр метеорита, за думками дослідників, міг бути близько 11 кілометрів. З порід зустрічаються тут кварцити, магнетити, скельні виходи по всій території балки.

Всім, хто приходить на територію балки, видно декілька старих опор висотою у 30 метрів. Це — залишки моста XIX століття. Трохи далі на території Балки Червоної можна побачити залишки Катерининської залізниці, яка сполучала Кривбас із Донбасом. У давнину неподалік також знаходилась станція Колачевського — відомого у Кривому Розі рудопромисловця та мецената.

У післявоєнний час залізниця вже не була потрібна, її розібрали, а опори залишились.

Вже у наші дні скелелази обладнали опори зачепами і зробили тут скеледром. Нині це — найвищий штучний скеледром Дніпропетровської області.

Як Веселі Терни стали веселими та як жили поміщики Харіни

Ганна Літвінчук повідомляє: легенда називає творцем назви Веселі Терни гетьмана Богдана Хмельницького: нібито після битви під Жовтими Водами козаки відпочивали у цій місцині, де було багато терену, отаборилися, розпалили багаття. І гетьман якось сказав: "Оце вміють козаки святкувати! А Терники то веселі".

Наприкінці XIX століття на території Веселих Тернів розташовувався маєток поміщиків Харіних, який не зберігся до наших днів.

При садибі був сад (який нині є парком Веселі Терни). Стара конюшня, яка збереглась до наших днів, побудована у формі літери «П», має два поверхи. На другому поверху знаходився манеж: тут паслися коні у холодну погоду.

Харіни тримали мавп, цесарок і павлінів. Мавпи зимували на другому поверсі електростанції, будівля якої також збереглась до наших днів. Електрику використовували у палаці і в саду. Неподалік у Харіних була власна човникова станція на річці Саксагань.

Сад Харіних розбитий у класичному англійському стилі, мав велику дубову рощу. Нині у парку Веселі Терни зберігся найстаріший дуб Кривого Рогу — за підрахунками йому може бути від 300 до 500 років.

Докладніше - у відео:

Пізнавальну екскурсію організували онлайн медіа “Перший Криворізький” спільно із Ганною Літвінчук та Володимиром Огуром.

Нагадаємо, раніше ми писали: Навіть спеціалісти у глухому куті. У музеї Дніпра з’явився унікальний експонат (відео)