Пошкоджений товар у магазині чи на складі: чи може роботодавець стягнути його вартість

Розбита пляшка на вітрині, зіпсований на складі товар чи пошкоджене через необережність обладнання — ситуації, коли роботодавець одразу заявляє: «Вирахуємо із зарплати». Проте трудове законодавство України чітко розмежовує реальну відповідальність і безпідставні штрафи, повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на Інспекцію з питань праці та захисту населення ДМР.

Розбираємося, чи законно вимагати кошти з працівника і коли суди стають на бік роботодавців.

1. Пошкоджений товар — не автоматична вина працівника

Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю (КЗпП), матеріальна відповідальність настає лише за наявності сукупності чітких обставин:

• Пряма дійсна шкода (наявність реальних збитків).
• Протиправна поведінка працівника (порушення конкретного трудового обов'язку).
• Вина працівника (умисел або необережність).
• Причинний зв'язок між діями працівника та пошкодженням майна.

Самого факту розбитої речі чи нестачі недостатньо. Крім того, стаття 130 КЗпП звільняє від відповідальності за шкоду, яка виникла через нормальний виробничо-господарський ризик або через відсутність умов, які роботодавець зобов'язаний створювати за статтею 131 КЗпП.

2. Скільки можна стягнути: межі відповідальності

За загальним правилом працівник відповідає лише у межах прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Повна матеріальна відповідальність (відшкодування всієї суми збитків) можлива лише за наявності законних підстав (ст. 134 КЗпП):

• Укладеного письмового договору про повну матеріальну відповідальність.
• Шкоди, завданої у нетверезому стані або внаслідок злочинних дій.
• Отримання цінностей під звіт за разовою довіреністю тощо.

3. Договір про повну матеріальну відповідальність: міфи та реальність

Наявність підписаного договору не означає, що працівник відповідає за все. Письмовий договір можна укласти лише з особами від 18 років, чиї посади та трудові обов'язки безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою чи продажем цінностей (згідно з постановою № 447/24, яка діє в Україні).

Якщо продавець розбив товар — це одне, але якщо матеріальну відповідальність намагаються покласти на прибиральника чи працівника, чиї функції не передбачають роботи з цінностями, такий договір не має юридичної сили. Це підтверджує і судова практика Верховного Суду (наприклад, справа № 607/1508/16-ц).

4. Як законно утримують кошти та що робити працівнику?

Роботодавець не може довільно забирати гроші з кожної зарплати.

Якщо сума шкоди не перевищує середній місячний заробіток, її можна стягнути за розпорядженням роботодавця (виданим не пізніше двох тижнів із дня виявлення).
Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати 20% (ст. 128 КЗпП).
Якщо сума більша або працівник не згоден із порушенням — стягнення можливе виключно через суд.

Порада працівникам: не поспішайте підписувати боргові розписки чи згоду на відрахування, вимагайте акти про пошкодження, перевіряйте посадові інструкції та звертайтеся по правову допомогу, якщо ваші права порушують.

Нагадаємо, раніше ми писали Рада запровадила податок у 23% на швидкий перепродаж авто: що зміниться з 2027 року