Скандинавська ходьба у Дніпрі допомагає зберегти оптимізм та здоров'я (фото)

Для деяких дніпрян ходьба з палицями без лиж – просто фітнес-прогулянка. Хтось вважає, що це є ефективним способом реабілітації. Чимало городян стверджують, що скандинавська ходьба – спорт. Майже олімпійський. Мають рацію всі! Сьогодні у Дніпрі скандинавською ходьбою займаються сотні городян. З кожним роком кількість її прихильників зростає. Про досягнення дніпровських скандинавів розповідає  Дніпровська панорама  з посиланням на Наше місто.

Скандинавська ходьба - робить великі дива

Чому б і ні! Популярність цього спорту-фітнесу у нас анітрохи не менше, ніж у Фінляндії чи Швеції. А в масштабах України Дніпру взагалі немає рівних.

Все почалося з того, що одного разу Ігоря Єфименка, 42-річного дніпрянина, замучила міжхребцева грижа. Чи йому, професійному лікарю, не знати, що рух – це життя. І свою недугу наша земляк стала викорінювати не лише медикаментами, а й скандинавською ходьбою. Згодом хвороба відступила, але спортивний лікар не зупинився на досягнутому: почав впроваджувати корисну ходьбу в маси.

Здається, що все просто – йде собі людина, тільки з ціпками, – розповідає Ігор Єфименко. - Але це не так. Важлива техніка. Палиця ставиться під нахилом. Той, хто йде спирається на неї. За рахунок опори знімається навантаження на колінний, тазостегновий суглоби та на хребет. При відштовхуванні включається плечовий пояс. Таким чином, при правильній ходьбі з ціпками працюють 90 відсотків м'язів. Краще трудиться серце та покращується настрій.

Ігор вирішив популяризувати скандинавську ходьбу у рідному місті. Перший майстер-клас провів 10 червня 2010 на Фестивальному причалі.

Було всього сім чоловік, - згадує він. – Звідти йде старт і день народження не лише нашої школи, а взагалі день народження скандинавської ходьби в Україні!

Натомість тепер прихильників цього фітнес-спорту в країні тисячі, а сам Ігор Анатолійович очолює Українську федерацію скандинавської ходьби.

Ходьба для школярів та поранених захисників України

Скандинавську ходьбу поділяють на кілька напрямків: фітнес, спорт, реабілітація, дитячий напрямок, сканді-тури. На жаль, з кожним днем у нашій країні зростає кількість поранених. Тому дуже важливий напрямок – їхня реабілітація.

Сьогодні до наших тренувань приєднуються бійці, які отримали тяжкі поранення, – констатує Ігор Єфименко. – Скандинавська ходьба – чудовий спосіб реабілітації. Бійцям від неї велика користь. Лікувальний ефект очевидний: стабілізується тиск, кровоносні судини стають еластичнішими. Людина почувається бадьоріше та енергійніше.

Багато батьків хочуть, щоб діти привчалися до корисної ходьби раніше. Побажання мам та тат втілюється у життя. Вже зараз скандинавській ходьбі навчають на шкільних уроках фізкультури.

  Впроваджуємо ходьбу на шкільних уроках, - зазначає голова Національної федерації. – Такі уроки вже проводились у Покровську, Києві, Житомирі. Сподіваюся, що уроки скандинавської ходьби проводитимуть і у Дніпрі.

У старості знайшлося місце радості

На жаль, із віком характер псується. Але до вікових дніпрян, які займаються скандинавською ходьбою, це жодною мірою не відноситься. Вони вміють навіть у старості, навіть під час війни знайти місце радості.

Ефект від тренувань вражаючий, - пояснює тренер Лариса Шмалій. – Якщо велосипедист задіює 50 відсотків м'язів, звичайна ходьба – 45 відсотків, то скандинавська – за правильної техніки охоплює понад 90 відсотків м'язів. До того ж, тренуємося ми у парках та скверах. А свіже повітря завжди у плюс. Не можна недооцінювати спілкування. Ми маємо певне табу. Не обговорюємо хвороби, політику, війну. Відпочиваємо від цих тем. Як не крути, одна суцільна користь.

І справді спортсмени-пенсіонери на тренуваннях виглядають здоровими, бадьорими та щасливими.

Праця, завзятість та воля допомогли забути про хвороби

Бути щасливим після 70 – особлива праця. Особливо після тяжкої операції. Потрібно зібрати всю волю в кулак і працювати, працювати, працювати.

Два роки тому перенесла важку операцію на нозі, – розповідає Світлана Міщенко. - Закупорювання вен. Після цього довелося все починати з нуля. Кожен рух – невеликий подвиг. Як дитина вчилася ходити. Не могла ногу підняти, сісти. Прийшла на тренування, де мені сказали:

"Треба більше рухатися!". Наслідувала пораду, повільно і поступово розробляла ногу. Намагалася дотримуватися всіх рекомендацій тренера. Зате тепер ходжу і присідаю. Навіть підстрибнути можу!

Дніпрянина Миколи Онікєєнка привела на скандинавську ходьбу дружина Галина. Сам він не дуже вірив у чудодійну силу оздоровчих процедур. Але дружина твердо сказала: "Треба, Колю!". Що робити, довелося записатись.

Якось поламав руку, — згадує Микола. - Загоювалася довго, намучився з нею. А потім, за півтора року, знову падаю. Тут же подумав: «Зараз точно кісточки на дрібні осколки розсиплються». Але нічого подібного не сталося! Впевнений, що допомогла якраз скандинавська ходьба, яка ґрунтовно загартувала та зміцнила весь мій немолодий організм.

Спортивне загартування врятувало від ракетного удару

Лідія Нікуліна живе на Перемозі у тому самому 118-му будинку, до якого у січні потрапила ворожа ракета. Сама Лідія Степанівна тієї трагічної суботи відпочивала вдома на дивані.

Захворіла я, - розповідає дніпрянка. - Лежу на дивані під трьома ковдрами, і голова обмотана шарфами. Раптом вибух і на мене летить балкон, шибки. Телевізор теж летить. Я інстинктивно закрила обличчя і мене просто засипало домашніми речами, уламками та битим склом.

Якби вчасно не зреагувала, мене точно б посікло склом. Вважаю, що мене врятували заняття скандинавською ходьбою. Все-таки тренування роблять навіть нас трохи спортивнішим.

Лідія Степанівна розповіла, що захоплення ходьбою чудово допомагає їй справлятися з домашніми справами. Наприклад, із тією ж консервацією.

Тепер я можу з «Озерки» сама дотягнути хоч 20 кілограмів, - усміхається співрозмовниця. - Нещодавно пішла на ринок, купила кавун, а тут ще симпатичні помідори попалися. Як не взяти! Кілограмів десять купила. Для консервації саме те. Ну і тягну весь цей вантаж. Нехай з перервами, з перепочинками, але донесла все в цілості. Пишаюся собою!

Слухаючи Лідію Нікуліну, подумав, що її наполегливість і завзятість дорого коштують. Тільки заради цього варто податись у «скандинави».

Серед наших спортсменів є навіть чемпіонка світу

Сьогодні скандинавською ходьбою активно займаються не лише у Дніпрі. Успіхи наших спортсменів вражають. У Кривому Розі тренується Неллі Бугаєнко, котра влітку минулого року виграла світове «золото».

Влітку 2020-го, вперше стартувавши у Кубку української федерації, наша землячка фінішувала другою. Натомість потім перемагала на улюбленій 5-кілометровій дистанції практично на всіх змаганнях! Але найгучніша перемога була у червні минулого року у польському місті Хочево, де пройшов Чемпіонат світу зі скандинавської ходьби. Україну представляли 67 спортсменів. Наші ходоки здобули 4 золоті медалі. У віковій категорії (75+) «золото» виграла Неллі Мавліївна, незважаючи на травму ключиці!

Коли приїхала на чемпіонат у Хочево, побачила, наскільки велика конкуренція і як чудово підготовлені спортсмени, – розповідає чемпіонка. - Італійці та французи - суцільні м'язи. Але мій тренер Наталія Волошиненко вірила у мене, і це стало для мене великим стимулом.

Змагалася у новій категорії – «75+» – і у відбірному турі випередила найближчу суперницю приблизно на 5 хвилин. У фіналі перевага була меншою. Мої відчуття? Це безмірна радість за перемогу. Коли стоїш на п'єдесталі з українським прапором – відчуваєш величезну гордість за Україну, яка завжди перемагатиме і у спорті, і на фронті.

У жовтні 2023-го група дніпровських спортсменів візьме участь у чемпіонаті України, що відбудеться у Києві. Ми, звичайно, бажаємо нашим ходокам успіху. Ну а тим, хто віддає перевагу  фітнесу, нагадаємо, що дорогу до здоров'я здолає той, хто йде. Той, хто йде скандинавською ходьбою.