Трикімнатна для трійні: міська влада Дніпра дала квартиру багатодітній поліцейській родині

Два роки тому в родині поліцейської з Дніпра Яни Дерій та консультанта агробізнесу Олександра Дерій народилася трійня. Емоції у молодого подружжя зашкалювали. Звісно, і  турбот побільшало. Адже в Яни з Сашком вже був син Глібчик. А тут ще з'явилися Іванко, Марк та Соломійка. Тож жити  у шістьох у двокімнатній «хрущовці» не надто комфортно.
На щастя, нещодавно міська влада дала багатодітній родині трикімнатну квартиру. Після ремонту всі разом оселяться у ній. Про те, як у важкий воєнний час живеться багатодітним батькам та їхнім чудовим дітям пише Дніпровська панорама з посиланням на «Наше місто».

Головне, щоб погляди зійшлися

Познайомилося майбутнє подружжя дванадцять років тому на дніпровській набережній.

Ми гуляли з подругою по набережній і два хлопці запросили нас до кафе, -- згадує Яна. -- І начебто, парубки непогані, але як-то мовиться, погляди не пересіклися. А потім підійшов Сашко з Ромою. Зовсім інша справа. Сашко про щось жартував. Про що саме не пам'ятаю, але говорив вагомо, дотепно та точно. Це сподобалося. Почали зустрічатися. Ну, і дозустрічалися до нашого первістка Глібчика. Жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Мій чоловік надійний та впевнений у собі. Не кидається словами, а робить свою справу.

Олександр, справді, людина слова. Про знайомство з Яною він говорить лаконічно і по-чоловічому скупо:

Звичайно, вона мені одразу сподобалася.

Лікар сказав: просто клітини поділилися

Сьогодні сімейному первістку Глібу майже вісім років. Коли син був молодшим, батьки почали подумувати про те, щоб у нього з'явилися братик чи сестричка.

Довго не могла завагітніти, -- продовжує Яна. -- А потім двотижневе УЗД показало двійню, а ще через два тижні з'ясувалося, що це трійня. Лікар сказав: клітини поділилися. З шостого місяця вагітність проходила важко. Дуже переживала за одного із хлопчиків. Був великий ризик втратити його. На щастя, все скінчилося добре.

Відразу троє – нелегке випробування для мами та тата

Спочатку страшнувато було, -- ділиться Яна. – Де взяти третю руку? Двох немовлят береш на руки, а третього куди? Без допомоги чоловіка, його батьків, моєї мами – нікуди. Зрозуміло, потрібно набагато більше грошей. На допомогу від держави особливо не чекали. Надія була лише на чоловіка. Він один працює і забезпечує сім'ю.

Після декрету – на роботу в поліцію

До народження трійні Сашко ставиться по-філософськи. Нехай роботи побільшало, зате й емоцій побільшало.

Коли сказали про двійню, подумав: «Клас. Цікаво!», – розповідає багатодітний батько. – Потім дізнався про трійню. Звісно, про таке ніколи навіть не мріяв. Трійня так трійня. Роботи, на щастя, вистачає. Працюю в агросекторі, консультую фермерські господарства з питань насіння, техніки, добрив, хімікатів. Сьогодні це вирішувати дуже непросто. А я і агроном, і економіст. Знаю, де і що посіяти, на чому заощадити. Тож пропозицій багато.

Зараз Олександр -- головний годувальник своєї великої родини, але після декрету Яна теж хоче повернутися на роботу до поліції.

Бабусям теж дістається 

Багатодітним мамам та татам непросто. А як воно бабусям та дідусям, які мають трьох і більше онуків? На старше покоління теж покладається купа турбот. Янина мама, Любов Федорівна, живе з онуками чотири дні на тиждень.

Дочка в мене одна і, звичайно, переживаю за неї та за онуків, -- розповідає Любов Федорівна. -- З вівторка до п'ятниці, коли Сашко на роботі, допомагаю доньці. Графік твердий. О сьомій піднімаю Гліба, готую сніданок, гуляю з маленькими онуками. Кручуся до пізнього вечора. На вихідні повертаюся до себе просто відпочити. Сашкові батьки теж дуже допомагають. Юрій Миколайович живе у селі, привозить продукти, а Надія Аркадіївна допомагає з онуками у вихідні.

Одне дворіччя на трьох

Після суттєвого поповнення родини Яна та Олександр зібрали та подали до міськради необхідні документи на розширення житлоплощі. Стали чекати на диво. І воно сталося: багатодітній родині місто виділило 3-кімнатну квартиру у Придніпровську.

Дуже зраділи, -- зазначає дружина. -- Трикімнатна квартира на четвертому поверсі. Поки що вона службова, але через чотири роки її можна буде приватизувати. Щоправда, приміщення потребує капітального ремонту. Це вимагатиме часу та грошей. Але міська влада обіцяла допомогти. Звичайно, хочеться якнайшвидше туди переїхати. Погодьтеся, що жити у шістьох в двох кімнатах не дуже весело.
У перспективі сім'я мріє про свій просторий будинок, бажано на березі мальовничого озера або повноводної річки.

Поки що до цього ще далеко. Натомість у найближчому майбутньому у родині Дерій відбудеться важлива подія. 9 листопада Іванко, Марк та Соломійка відзначать свій другий день народження. Один на трьох.
Фото Валерія КРАВЧЕНКА.

Також раніше ми писали Снігу все менше й менше. В Україні може зникнути зима - директор Укргідрометцентру