Унікальна ракета студентів з Дніпра: як просувається розробка під час війни (фото, відео)

У квітні 2018 року студенти з Дніпра здійснили перший в Україні успішний запуск ракети-демонстратора, яка піднялася на висоту понад два кілометри. Так розпочався унікальний проект громадської організації «Асоціація Ноосфера» та фізико-технічного факультету ДНУ «Студентська ракета». За п’ять років роботи проекту студенти розробили та запустили кілька ракет, які досягли рекордних висот. Зокрема, у 2021 році ракета «Козацький сокол» піднялася на висоту 25 кілометрів, а у 2022 році ракета «Дніпровська стріла» – на висоту 30 кілометрів. Сьогодні, коли в Україні триває війна, реальні пуски ракет заборонені. Однак це не зупинило студентів-ракетників. Вони продовжують працювати над новими технологіями, які дозволять реалізувати найамбіційнішу мету проекту – вивести ракету-носій на висоту 100 кілометрів, пише Дніпровська панорама, посилаючись на "Наше місто".

Як працює проект під час війни

Під час війни робота над проектом «Студентська ракета» дещо змінилася. Студенти були змушені перейти на дистанційну роботу та переглянути свої плани. Однак вони не здалися і продовжують працювати над своїм проектом.

Ми продовжуємо розробляти нові технології та тестувати їх у лабораторії. Також ми займаємося підготовкою до запусків, які, сподіваємося, відбудуться після закінчення війни, – розповів керівник проекту «Студентська ракета» Сергій Бондаренко.

Що нового в проекті

За час війни студенти-ракетники розробили кілька нових технологій, які дозволять їм вивести ракету на висоту 100 кілометрів. Зокрема, вони розробили новий двигун, який має більшу тягу і ефективність. Також вони працюють над новим типом ракетного палива, яке є більш безпечним і економічним.

Ми впевнені, що завдяки новим технологіям нам вдасться реалізувати нашу мету. Ми хочемо показати, що українські студенти можуть створювати конкурентоспроможні ракетні технології, – сказав Сергій Бондаренко.

Проект «Студентська ракета» має важливе значення для України. Він сприяє розвитку ракетно-космічної галузі в країні і готує нові кадри для цієї галузі.

Дніпро залишається космічною столицею країни

Дніпро – місто з багатою космічною історією. Тут народилися та працювали такі видатні вчені та конструктори, як Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель, Федір Уткін, Юрій Кондратюк, Борис Черток та інші. Саме в Дніпрі було розроблено та виготовлено перші радянські ракети-носії, які дозволили відправити в космос перших людей.

Не дивно, що Дніпро має ще один неофіційний титул – космічна столиця України. І це не лише данина минулому. Сьогодні місто продовжує розвиватися як центр космічної науки та освіти.

Космічними пам'ятками міста цікавляться багато хто, – розповідає Ольга Стасенко, начальниця Туристичного інформаційного центру Дніпра. – І це зрозуміло. Наше місто, крім іншого, має ще один неофіційний титул – космічна столиця України! У нас розвивається, зокрема, і космічний туризм. У Дніпрі можна відвідати сучасний науково-просвітницький центр астрономії, науки та техніки – Планетарій Noosphere, Аерокосмічний музей у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. А.М. Макарова, де майже всі експонати пов'язані з космосом.

Важливо й те, що й сьогодні молодь активно цікавиться космічною тематикою. Підтвердження цього – проект «Студентська ракета».

Молодь Дніпра продовжує досліджувати космос

Молодь Дніпра також активно цікавиться космічною тематикою. Підтвердженням цього є проект «Студентська ракета», який був заснований у 2018 році. У рамках цього проекту студенти-ракетники розробляють та запускають власні ракети.

У 2023 році студенти «Студентської ракети» встановили новий рекорд висоти запуску для ракет, розроблених студентами в Україні. Їхня ракета «Дніпровська стріла» піднялася на висоту 30 кілометрів.

У спадок від країни рад Україні дістався значний ракетно-космічний потенціал. Не дивно, що у Дніпрі почали зароджуватись різні космічні компанії, яким знадобилися висококваліфіковані кадри. Де їх взяти?

Була мета - не просто відкрити кузню кадрів, а створити творче середовище, в якому народжувалися б креативні проекти та стартапи, - зазначає Олексій Кулик, керівник Noosphere Space Engineering School. – Це була ідея Макса Полякова, співзасновника громадської організації «Асоціація Ноосфера», вченого та мецената. Наприкінці листопада 2017 року у стінах Інжинірингової школи презентували проект «Студентська ракета». До нього залучені переважно студенти фізтеху ДНУ. Ну а першу ракету в рамках цього проекту запущено навесні 2018-го. За минулу п'ятирічку досягли чималого. Адже створення реальних апаратів – надлегких, суборбітальних ракет-носіїв – відмінний освітній процес для майбутніх фахівців. Це як справжнє виробництво: КБ, виробничий відділ, конструкторські підрозділи.

Зауважимо, що запуск студентської ракети має завершений цикл: створення носія, систем спостереження за польотом, систем прийому інформації з ракети під час польоту, конструювання та виготовлення корисного навантаження — дослідницького мікросупутника типу CanSat та систем, які приймають інформацію.

Тобто учасники проекту мають можливість реально попрактикуватись на кожному етапі створення космічної техніки.

Ракети літають дедалі вище

Проект «Студентська ракета» став візитівкою Інжинірингової школи Noosphere та взагалі ДНУ. Через проект пройшли сотні студентів, які цікавляться освоєнням космосу. Але в рамках проекту також обкатуються новітні технічні та технологічні досягнення.

У квітні 2018-го ми першими в Україні запустили ракету-демонстратор на висоту 2,5 кілометра, а вже восени того року наша ракета піднялася майже на три кілометри, - констатує Олексій Кулик. – Потім щоразу літали все вище та вище. Через рік досягли висоти 10 кілометрів, за півтора створили ракету з висотою підйому 20 км. Перед повномасштабним російським вторгненням у 2021 році провели експериментальний пуск ракети на 40 кілометрів. Ціль найамбіційніша – досягти позначки в 100 км. 100-кілометровий рубіж - так звана лінія Кармана - кордон між земним та космічним простором. У планах 2023 року - були пуски ракети на 120-150 кілометрів.

Втім, освоєння нових і нових висот – не самоціль. У процесі випробувань освоюються технологічні новинки.

У рамках проекту ми створили першу в Україні систему виготовлення на вітчизняному устаткуванні виробів із композиційних матеріалів, – резюмує Олексій Кулик. – Власне, на цих технологіях ґрунтується створення суборбітальних, надлегких ракет.

Нові випробування – після перемоги

На жаль, велика війна внесла суттєві корективи в роботу "Студентської ракети". Проводити пуски зараз не можна. Але учасники проекту не сидять, склавши руки, і працюють над новими завданнями, прораховують нові технології, реалізувати які стане можливо після завершення воєнних дій.

Про це розповів Олександр Добродомов, аспірант фізтеху ДНУ, відповідальний за технологічне обладнання, виробництво і підготовку до експлуатації різних ракетних агрегатів.

У проекті я вже шість років, -- зазначає він. - Брав участь у підготовці та пусках усіх наших ракет. Після початку повномасштабної війни ми не можемо проводити реальні випробування і тому займаємося теоретичними питаннями. Зауважу, що в Україні є лише один артилерійський полігон, який може закрити небо до космосу. Так наказує закон. Цей полігон неширокий, але довгий. Щоб запустити ракету так, щоб вона повернулася на землю, потрібно влучити в цю вузеньку смужку. США чи Шотландія проводять свої запуски в пустелях, де до найближчого селища кілометрів сто. Їм простіше! А нам потрібно зробити відповідні розрахунки і вдосконалити систему управління, щоб здійснювати суборбітальні запуски ракет на висоти понад 50 км. Працюємо над цим.

Жіноча логіка техніці тільки на користь 

Природний розум, кмітливість і винахідливість представниць прекрасної половини людства не перестають дивувати. І справа тут не в гендерному паритеті, а в самій природі витонченої жіночої логіки, яку прагматикам-чоловікам розуміти проблематично. І те, що в проекті "Студентська ракета" беруть участь дівчата, космічній техніці йде тільки на користь.

Мені ще в школі подобалося моделювати й працювати з технікою, - розповідає Наталія Носкова, студентка ДНУ. - А тут є можливість зробити щось із нуля. Звісно, прислухаюся до порад більш досвідчених колег, але й вони дослухаються до моєї думки. Приміром, я запропонувала спосіб удосконалення корпусу редуктора.  Є й інші ідеї. Усе в мене і в нас вийде.

Ми в цьому теж не сумніваємося. Наші студентські ракети ще досягнуть нових рекордних висот.

Нагадаємо, раніше ми писали: На Дніпропетровщині облаштували підземну лікарню