Від в'язниці до дитячого парку: історія Театру Опери та Балета у Дніпрі
Наразі від колишнього міста майже не залишилося сліду. Ще кілька століть тому Дніпро виглядало зовсім інакше. Приміром, дома популярного Театру Опери і Балета перебували різні споруди, деякі з яких мали темну історію. Про те, які метаморфози пережила ця локація, пише “Дніпровська панорама”.
На плані Катеринослава, що датується 1792 роком, ця місцевість була позначена як локація «для будови фабрик». Однак, при створенні в 1792-93 роках комплексу сукняної та шовково-панчішної фабрик цей район вирішили облаштувати зовсім інакше. Найбільш значним об'єктом, що з'явився тут наприкінці XVIII — на початку XIX століття, став острог, побудований за проектом губернського архітектора Вільяма Гесте.
Фортеця
Споруда не відрізнялася великою привабливістю, але була досить великою. Суворий і гігантський вигляд був досягнутий завдяки гігантській огорожі, виконаній з цілісних колод висотою в 2 сажні (близько 4,5 метрів). Самі будівлі острогу були більш ніж скромні, проте через огорожу їх не можна було побачити стороннім. Побудова і дала цьому місцю вельми характерну назву — Острожна площа.
Поява площі
На середину ХІХ століття на Острозькій площі відбулися досить значні зміни. Після будівництва Тюремного замку та Арештантських рот на південно-західній околиці міста (нині територія скверу Героїв), старий острог було ліквідовано. На його місці тепер обладнали різноманітні атракціони для народних розваг. Тут влаштовувалися і цирки, як шапіто, і капітальні дерев'яні будівлі, які будували антрепренерами за договором із містом. Нова епоха змінила і назву площі, яка тепер стала називатися Качельною.
У 1885 році міським головою було обрано Івана Михайловича Яковлєва. Свою перемогу на виборах він відзначив початком робіт із благоустрою Гойдалкової площі. Так 1886 року біля Качельной площі було створено міський сквер, якому Міська Дума надала назву — Яковлівський сквер. Створений як комерційне підприємство, сквер приносив місту прибуток. Вхід до нього був платним, а на території було влаштовано декілька павільйонів, які здавались в оренду.
Масштабна реконструкція
Наприкінці 1900-х Яковлівський сквер був реконструйований, і відкритий навесні 1910 року. У його центральній частині було влаштовано фонтан, а на території збудовано нові павільйони: ресторан, кіоск для торгівлі прохолодними напоями та морозивом, естрада, тир, п'ять гойдалок. По периметру було встановлено високий дерев'яний ґратчастий паркан із двома воротами — з боку Катерининського проспекту і проти них по проїзду навколо скверу. Незважаючи на весь цей благоустрій, вже в 1912 році голосні Міської Думи були обурені тим, що Яковлівський сквер сповнений хуліганів і дам напівсвітла, а його ресторан перетворено на кафе-шантан з дівчатами.
У 1913 році Яковлівський сквер трохи знову не перетворився на площу. Комісія, яка обирала місце для будівництва храму-пам'ятника до 300-річчя будинку Романових, визнала його територію найбільш зручною для цієї мети. Вже навіть почали надходити пропозиції щодо можливого вигляду нового храму. Дмитро Яворницький запропонував будувати його на зразок Троїцького собору в Новомосковську.
Але найпривабливіша пропозиція надійшла від правління Брянського товариства, що запропонував побудувати храм повністю власним коштом, але не в Яковлівському сквері а в Брянській колонії. Саме ця пропозиція була прийнята, і в результаті в Брянській колонії було збудовано Брянський (Миколаївський) собор.
Прихід радянської влади
Після встановлення радянської влади, в 1923 Яковлівський сквер був перейменований в «Сквер імені тов. Раковського», а 1930-ті роки, коли з'ясувалося, що тов. Раковський не будівник світлого майбутнього, а ворог народу, сквер отримав нейтральну назву - «імені 8 Березня». На середину 1930-х років у сквері існували: естрада, літній звуковий кінотеатр, спортивний майданчик, ресторан, басейн, бібліотека-читальня. У 1936 році сквер із збереженням назви був перепрофільований у спеціалізований дитячий парк.
Загалом парк був справді унікальним місцем. У ньому переплелися кілька історичних епох, що робило його єдиним у своєму роді. Після війни в 1946 році парк був відновлений під назвою «Дитячий парк культури та відпочинку Кіровського району». А 1957 року, після смерті місцевого революціонера Альберта Войцеховича, парк отримав назву — «Дитячий парк імені Войцеховича».
Поява театру
У 1970-х роках від дитячого парку не залишається жодного сліду. Його територія виявилася єдиним місцем у центрі міста, придатним для будівництва будівлі театру опери та балету. Внаслідок будівництва будівлі театру вкотре змінюється характер місцевості. Сквер, створений довкола театру, залишився безіменним. Так на зміну парку прийшла відкрита площа навколо великої громадської будівлі, яка отримала чітке функціональне зонування та чудовий благоустрій.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про дніпровський амфітеатр.