Японія: шанс на нове життя для українських біженців з Дніпра
Чимало українців через війну евакуювалися до Європи, деякі обрали Канаду чи США. А є й такі, що вирушили до дуже екзотичних та далеких країн, таких як Японія, пише Дніпровська панорама, посилаючись на “Наше місто“.
Складний мовний бар'єр
Для українських біженців, які рятуються від війни в Японії, однією з найбільших проблем є мовний бар'єр. Японська мова є однією з найскладніших у світі, і вивчити її за короткий час дуже непросто. Багато біженців розповідають, що навіть прості фрази, такі як "добрий день" або "дякую", їм важко запам'ятати.
Щоб подолати цей бар'єр, у Японії діє ряд програм допомоги біженцям з вивчення японської мови. У цих програмах біженці отримують безкоштовні уроки мови, а також допомогу в пошуку роботи та житла.
У серпні 2022 року 23-річна дніпрянка Олеся Сосна з подругою Ольгою приїхали до Польщі. Але залишатись там надовго дівчата не збирались. Їх вже давно приваблювала країна вранішнього сонця. Зокрема, Олеся, коли була підлітком, дуже цікавилась культурою аніме. Також дівчина мала неабиякий інтерес до японської мови.
Тож у перший свій день перебування у Варшаві подруги пішли до японського посольства та подали документи на візу, пройшли співбесіду. І вже за тиждень отримали квитки на літак до Токіо.
Всі українці, які їдуть до Японії задля тимчасового захисту за державною програмою, спочатку потрапляють до готелю у Чібі. Там переселенці мешкають до тих пір, поки не отримають окремі квартири. Олеся прожила у готелі з початку вересня до середини лютого. Весь цей час вона безкоштовно харчувалась у ресторані готелю, отримуючи набори з базових продуктів. Також японці видавали їй кишенькові гроші на мінімальні потреби.
Переселенці з України одразу мають медичне страхування – воно покриває вартість візитів до лікарів. Згодом дніпрянка отримала двокімнатну квартиру у Сайтамі – місті, до якого можна доїхати за 40 хвилин від центру Токіо. До речі, переселення з готелю відбувається виключно за згодою переселенців. Їм пропонують різні варіанти житла.
Високі ціни на житло та продукти харчування
Японія є однією з найдорожчих країн світу. Ціни на житло та продукти харчування тут значно вищі, ніж в Україні. Це створює додаткові труднощі для біженців, які часто прибувають до Японії без грошей.
Щоб допомогти біженцям із цими проблемами, уряд Японії надає їм фінансову допомогу. Біженці також можуть отримувати допомогу від благодійних організацій та волонтерських груп.
Японці дуже доброзичливі, але доволі закриті, — розповідає Олеся. – Вони все тримають у собі. Але водночас люди тут дуже виховані – їх з дитинства вчать поважати чужі кордони. Діти в Японії самі ходять до школи, вони дуже самостійні. Я не раз бачила, як першокласники групами по 5–6 чоловік йдуть на заняття. Тобто їх вже з дитинства батьки привчають до того, що вони мусять розраховувати тільки на себе. Тут люди майже не ходять до психологів, не дають вихід своїм емоціям. Мабуть, через це у Японії доволі високий рівень суїцидів.
У той час японці дуже поважають особистий простір інших. Наприклад, в них є багато кафе, де не треба ні з ким контактувати. Замовлення робиш в автоматі, отримуєш номерок, потім сідаєш за столик, що з усіх боків огороджений. Свій номерок ти кладеш під ширму, звідти ж отримуєш їжу. Все – жодного контакту з обслуговуючим персоналом не відбувається.
Кухня тут не настільки екзотична як у Китаї чи В’єтнамі, — зазначає Олеся Сосна. – Японці не їдять комах або черв’яків. Вони дуже люблять смажену їжу у клярі – таким чином готують м’ясо, морепродукти, овочі. Дуже розповсюджені різні види лапші, а також рис. Його японці додають до різних страв так само як ми – хліб. Серед не дуже приємних страв я б назвала натто — боби у соусі у вигляді слизу, що забродив. Вони дешеві та дуже популярні, але мають різкий запах. Я таке досі не ризикнула спробувати. Більш за все тут мені подобається такоякі – кульки з тіста зі шматочками восьминога всередині. Коштує порція такого фаст-фуду біля 600 ієн. Це дуже недорого.
Зараз курс японської ієни до української гривні становить 1 до 0,25. Життя в Японії дуже недешеве. Особливо кусаються ціни на овочі та фрукти. Вони в Японії продаються поштучно або у маленьких наборах. Наприклад, чотири яблука середнього розміру коштують 600 –700 ієн (150–170 грн), 6 картоплин – 400 ієн (100 грн). Одна хлібина – 200 ієн (50 грн). Більшість японців не засвоюють лактозу, тому вживають молоко без неї. Воно коштує десь 300 ієн (75 грн). Така сама ціна за 200 грамів курячого філе і за 10 яєць.
Українці, які евакуюються до Японії, мають непогану фінансову підтримку. Поки Олеся жила у готелі, вона отримувала 1400 ієн (350 грн) на день, коли переїхала до квартири – 2400 ієн (600 грн). З цих грошей треба купувати їжу, одяг та ще сплачувати комунальні послуги. Найбільших витрат потребує електроенергія. Але без неї нікуди: взимку доводиться вмикати обігрівач, оскільки централізованого опалення в Японії немає. А влітку – кондиціонер або вентилятор. Проте, ті, хто живе у Токіо, за комуналку не сплачують.
Часті землетруси
Японія є однією з країн, які найчастіше потерпають від землетрусів. Це створює додаткове занепокоєння для біженців, які вже пережили війну.
Багато біженців розповідають, що їм важко спати вночі, бо вони бояться землетрусів. Вони також розповідають, що їм важко звикнути до постійного страху перед землетрусом.
Уряд Японії надає біженцям інформацію про те, як діяти під час землетрусу. Також у Японії діє система оповіщення про землетруси, яка допомагає людям убезпечитися.
Є землетруси, до того ж доволі часто – приблизно раз на декілька місяців. Але вони слабкі та не тривалі.
Шанс на нове життя
Незважаючи на всі труднощі, багато українських біженців, які живуть у Японії, кажуть, що вони вдячні за можливість почати нове життя в цій країні. Вони розповідають, що японці дуже гостинні та доброзичливі люди.
Багато біженців вже знайшли роботу в Японії. Вони також розповідають, що їм подобається японська культура та традиції, однак треба знати японську – інакше будуть проблеми буквально на кожному кроці.
Мову я почала вчити ще в Україні, зараз відвідую безкоштовні курси, — розповідає Олеся. – Вже можу розмовляти на побутовому рівні, але для того, щоб вільно володіти, потрібно десь років п’ять. Головна складність – в ієрогліфах. Навіть самі японці часто роблять помилки, коли використовують їх. В японській 7 тисяч ієрогліфів, для повноцінного спілкування треба знати хоча б 2500. Існує дуже багато різних нюансів – наприклад, один і той самий ієрогліф можна читати по-різному. А до числівників додаються багато суфіксів, завдяки яким утворюються окремі слова. В японській є різні числівники для пласких та об’ємних предметів, поверхів, тварин, людей і таке інше.
А ось такі плюси перебування у цій країні відзначає дніпрянка:
Рік перебування в Японії дозволив дніпрянці побачити й переваги країни. Вона дуже різноманітна. Тут є гори, ліси, океан, озера. Є курорти з пляжами, а є зі снігом. Тут дуже розвинутий внутрішній туризм, через це японці дуже рідко мандрують поза своєю батьківщиною.
На вулицях дуже чисто. А ще тут дуже низький рівень злочинності.
Японці дуже чемні, і це видно всюди. Здебільшого вони посміхаються тим, хто їх оточує. Тут дуже круто розвинений сервіс. А ще мешканці цієї країни ретельно зберігають свою культуру. Вони часто ходять у національному одязі, причому не тільки на свята. І дуже дбайливо ставляться до пам’яток, - розповіла Олеся.
Українські біженці, які живуть у Японії, зіткнулися з низкою труднощів. Однак вони не втрачають надії на краще майбутнє. Вони вдячні за підтримку японського народу та сподіваються, що одного дня зможуть повернутися додому.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 30 листопада 2023 року в Японії проживає близько 2000 українських біженців. Більшість з них – жінки та діти.
Нагадаємо, раніше ми писали: Важлива заява від YASNO: як у Дніпрі передати показники лічильника онлайн за адресою помешкання
Водії хапаються за серце. В Україні з 1 грудня важливе нововведення
