Звільнення за власним бажанням. Що потрібно знати роботодавцю та працівнику

Дострокове розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника. Звільнення працівника, який працює за строковим трудовим договором, має свої особливості. На відміну від безстрокових трудових відносин, коли працівник може попередити роботодавця за два тижні та звільнитися за власним бажанням, у випадку строкового договору застосовуються інші правила. Розглянемо, які правові механізми передбачає законодавство України для таких ситуацій. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на  Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Звільнення за власним бажанням під час дії строкового трудового договору

Кодекс законів про працю України (КЗпП) у ст. 38 передбачає право працівника на звільнення за власним бажанням із двотижневим попередженням роботодавця, проте це стосується лише безстрокових договорів. Для строкових трудових договорів така можливість обмежена.

Працівник може розірвати строковий договір достроково лише за наявності поважних причин, визначених у ст. 39 КЗпП. До таких причин належать:

1. Хвороба або інвалідність, що не дозволяє виконувати роботу.
2. Порушення роботодавцем трудового законодавства чи умов колективного або трудового договору.
3. Інші обставини, перелічені у ч. 1 ст. 38 КЗпП, зокрема:
• переїзд на інше місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини до іншої місцевості;
• вступ до навчального закладу;
• медичний висновок про неможливість проживання у певній місцевості;
• вагітність;
• необхідність догляду за дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю;
• догляд за членом сім’ї, який потребує сторонньої допомоги, або за особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• працевлаштування за конкурсом;
• інші поважні підстави.

Важливо: перелік причин не є вичерпним. Законодавець залишає можливість для роботодавця оцінювати інші життєві обставини як достатньо поважні для звільнення.
Особливістю звільнення за власним бажанням у випадку строкового договору є те, що двотижневий строк попередження не застосовується. Працівник може звільнитися у дату, яку сам зазначить у заяві, якщо причини відповідають вимогам законодавства.

Вплив воєнного стану на процедуру звільнення

В умовах воєнного стану діють спеціальні норми, передбачені ст. 4 Закону України № 2136-IX від 15.03.2022. Якщо підприємство розташоване в районі ведення бойових дій або існує загроза життю й здоров’ю працівника, він має право розірвати трудовий договір у строк, визначений у власній заяві.

Виняток становлять випадки, коли працівник залучений до примусових суспільно корисних робіт або виконує завдання на об’єктах критичної інфраструктури.

При цьому роботодавець у наказі про звільнення повинен обов’язково зазначити підставу розірвання трудового договору, посилаючись на відповідні норми закону.
  Алгоритм оформлення звільнення працівника
1. Подання заяви працівником із зазначенням поважних причин та бажаної дати звільнення.
2. Видання наказу роботодавцем про припинення трудових відносин (за типовою формою № П-4 або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів).
3. Ознайомлення працівника з наказом під підпис.
У день звільнення роботодавець зобов’язаний:
• видати копію наказу про звільнення;
• надати письмове повідомлення про всі нараховані та виплачені суми;
• провести остаточний розрахунок;
• за вимогою працівника внести запис про звільнення до трудової книжки.
 

Звільнення за угодою сторін

Ще один спосіб припинення строкового трудового договору — звільнення за угодою сторін. Закон не містить обмежень для такого випадку.
Відповідно до ст. 36 КЗпП, трудові відносини можуть бути припинені за взаємною згодою незалежно від того, чи є договір строковим чи безстроковим. Ініціатором може бути як працівник, так і роботодавець.

Форма такої ініціативи не регламентована. Мінсоцполітики у листі від 04.04.2014 № 60/06/186-14 зазначило, що вона може бути як письмовою, так і усною. Проте для уникнення спорів рекомендується оформлювати заяву працівника та наказ роботодавця у письмовій формі.

У наказі про звільнення має бути чітко вказано:

• підставу — п. 1 ст. 36 КЗпП («за угодою сторін»);
• дату припинення трудових відносин.
Працівника потрібно ознайомити з документом під підпис, а роботодавець повинен у день звільнення виконати всі обов’язки щодо розрахунку та оформлення документів, аналогічно до звільнення за власним бажанням.

 Підсумки

 Для строкових трудових договорів звільнення за власним бажанням можливе лише за наявності поважних причин, передбачених ст. 39 КЗпП, або спеціальних умов воєнного стану.
 Обов’язковий двотижневий строк попередження у таких випадках не застосовується.
 За відсутності поважних підстав працівник може ініціювати звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).
 Ключовим моментом при звільненні за угодою сторін є досягнення взаємної домовленості між роботодавцем і працівником.

Нагадаємо, раніше ми писали

Безкоштовне протезування для ветеранів. Як пройти шлях у 4 етапи