«Благодійний фонд «Геннадія Гуфмана» продовжує допомагати вимушеним переселенцям з гарячих точок
Оксана Казакова приїхала до Дніпра з двома доньками, 10-річною Софійкою та 18-річною Марією, з Маріуполя Донецької області. Вони до останнього не хотіли залишати рідне місто, та коли жити там стало неможливо, змушені були перебратися до Дніпра. Тут знайшли прихисток у Центрі для вимушених переселенців, що від початку війни працює за підтримки «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана».
Оксана розповідає, що 24 лютого люди сподівалися, що довго це не буде. Але виявилось, що помилялися. «Так вийшло, що люди, які в середині березня вивозили нас з Маріуполя, не могли взяти нашого собаку. Він залишився у сусідів, але в їхній будинок поцілив снаряд. Коли бої трохи припинилися, я повернулася до Маріуполя. Шукали, як могли: через інтернет, оголошення… Вдалося знайти, хоч це й було непросто. Зараз атмосфера у місті для мене чужа. Це як силоміць видають заміж, без кохання. Як буде далі, невідомо. Ми з доньками дуже вдячні цьому Центру за надані умови для проживання. Тут є найнеобхідніше. Я вражена тим, що у волонтерів і «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана» є бажання займатися такою важливою справою для абсолютно незнайомих людей», – говорить Оксана Казакова.
Її старша донька Марія згадує, як люди масово почали залишати Маріуполь. Розповідає, що виїхати було вкрай складно, допоміг щасливий випадок: знайомі запропонували їхати разом, у них було три вільні місця в автомобілі. Приазовський державний технічний університет, в якому навчається дівчина, переїхав до Дніпра і працюватиме на базі «Дніпровської політехніки».
Волонтерка Центру для вимушених переселенців Наталя Сутула розповідає, що кожна людина, яка приїздить до Дніпра з територій, на яких ведуться бойові дії, – зі своєю особливою історією. І дорослі, і діти, які перебувають тут, потребують не лише даху над головою, а й особистої уваги з боку співробітників Центру. «Останнім часом людей у нашому Центрі побільшало. Ймовірно, це пов’язано з розширенням географії військових дій. Найчастіше до нас приїздять люди з Донецької області, є люди з Запорізької і навіть Дніпропетровської областей – Нікополь, Марганець», – розповіла волонтерка.
З часу відкриття в Центрі прийняли понад 3000 переселенців. Людей забезпечили проживанням та харчуванням, предметами першої необхідності, одягом та взуттям.
За матеріалами ДніпроТВ.
