Дніпро стає одним із флагманів популяризації та осучаснення української книги й читання в цілому – експерт
Масштабний всеукраїнський проект Ukrainian Reading and Publishing Data 2018 з представлення зрізу сучасного стану читацьких вподобань та книговидавничого ринку показав, що більшість українців не мають постійної звички читати книжки та не купують їх систематично.
Так, за даними дослідження, впродовж минулого року 37% українців віком від 15 до 59 років не прочитали жодної книги та 56% не прочитали жодної книги, опублікованої українськими видавництвами. Натомість лише 8% респондентів зазначили, що читають друковані книжки щодня. 62% українців прочитали впродовж року хоча б одну книгу. Серед тих, хто взагалі не читає книжок, майже 70% зазначили, що не мають потреби чи бажання читати. Серед різних типів дозвілля читання книжок посідає лише 5 місце. Загалом 44% опитаних зазначили, що люблять читати, ще 32% – що інколи хочуть щось почитати.
Разом із тим, 20% українців повідомили, що їм зовсім нецікаве читання книг. Однак, незважаючи на не дуже оптимістичну статистику, переважна більшість опитаних погодилися з тим, що читання сприяє саморозвитку, професійному зростанню, комунікації з людьми, дозволяє розслабитися й відволіктися.
За словами кандидатки соціологічних наук, членкині Соціологічної асоціації України, експертки у сфері регіонального та міського розвитку Надії Міхно, Дніпро здебільшого відповідає загальноукраїнським тенденціям щодо залученості містян до культури читання. Але є специфічні, позитивні зрушення – місто стає одним із флагманів популяризації та осучаснення не лише української книги, а й читання загалом.
«Йдеться про проведення книжкового фестивалю Book Space, який вже завтра розпочинається в місті й триватиме три дні. Саме завдяки таким подіям, як Book Space, підвищується інтерес до української книги, українських письменників. Та й читання стає більш модним та затребуваним у сучасному суспільстві. Тож можна сказати, що Дніпро, міська влада зокрема, виконує велику культурну та просвітницьку місію, закладає нові тренди», – наголосила під час пресконференції 20 червня Надія Міхно.
Зі свого боку, арт-менеджерка, адміністраторка Книгарні «Є» Дніпро Надія Вовк підтвердила: великі міста, такі, як Дніпро, обов’язково повинні мати книжкові події (фестивалі, ярмарки), щоб масштабувати, розвивати культуру читання.
«Такі заходи формують попит на літературу, зокрема українську. І дуже добре, що в Дніпрі вони зароджуються. Не треба їхати, наприклад, до Києва, Львова, де ці ринки вже сформовані. Фестиваль Book Space у Дніпрі вперше був проведений минулого року. Він показав гідний, високий рівень організації. Завтра вже розпочинається другий фестиваль. Сподіваємося, він стане ще цікавішим. Якщо говорити про книжковий ринок у цілому, то наразі маємо багато якісної дитячої літератури. Дякуючи українським видавництвам, для дорослих останнім часом частіше з’являється перекладна література. Якщо говорити про українських авторів, то тут переважає жанр художньої літератури. Від топових українських авторів завжди чекають новинок, і їхні книжки розкуповуються», – розповіла адміністраторка Книгарні «Є» Дніпро.
За словами Сергія Легези, кандидата історичних наук, доцента, письменника-фантаста, перекладача творів А. Сапковського, Ст. Лема, Я. Дукая, Р. Вегнера та ін., популяризувати культуру читання можна і за допомогою проведення заходів, які не обов’язково замкнені на саму книжку, а є ширшими.
«Це можуть бути події, перформанси, де люди не обов’язково спеціально прийдуть купити книжку, а, наприклад, побувають на презентації авторів. Дуже часто на такі заходи приходять й ті, хто не полюбляв читати книжки, а згодом цим захопився. Але тут є такий момент – проводити це потрібно не один раз, а систематично», – додав Сергій Легеза.
