Дніпро працює: як адаптувалися до блекауту підприємці та медичні установи

Останні кілька місяців стали справжнім викликом для мешканців Дніпра. Аварійні вимкнення світла – серйозна перепона як для простих містян, так і для представників бізнесу та медичних закладів. Зараз людям не залишається нічого окрім як шукати можливості аби працювати надалі. Наявність електрики стала нагальним питанням, тому містяни роблять усе задля забезпечення автономності. Кореспонденти Дніпровської панорами поспілкувалися з представниками різних професій та дізналися, як дніпряни пораються з нестабільною подачею електрики.

Генератори та акумулятори цього року стали чи не найпотрібнішими предметами для установ та підприємств. Без автономного живлення не можуть обходитися як невеликі кав’ярні, так і медичні заклади, які мають допомагати людям і не можуть просто перестати приймати пацієнтів. Проте через високі ціни та доровизну палива люди мають дуже серйозно підходити до доцільності використання даної техніки.

Скільки коштують генератори

Вартість генераторів нестабільна. Це обумовлено багатьма причинами – високий попит та бюрократичні механізми, що впливають на те з якою швидкістю нову техніку завозять до країни. Наразі ціна на побутовий генератор, який працюватиме на дизельному паливі чи бензині, стартує від 26 тисяч гривень. Ціна залежить в основному від того, скільки електрики він здатен виробляти. Апарату з потужністю до 3 кВт має вистачати на роботу холодильника, котла та насоса для води, тобто для звичайної квартири його цілком достатньо. Генератор потужністю до 5 кВт використовують як приватні домоволодіння, так і торгові заклади, кафе або кав'ярні, які мають продовжувати роботу і в умовах аварійного відключення світла.

Як багато треба витрачати на роботу генератора

Враховуючи те, що електрогенератори представлені у найрізноманітніших комплектаціях, апарат середньої потужності може витрачати до літру палива на годину. Середня ціна літра дизеля у Дніпрі у грудні 2022 року становить 55 гривень за літр. Таким чином, вісім годин роботи дизельного генератора коштуватиме приблизно 440 гривен, 95-й бензин зараз коштує в середньому 51,5 гривні за літр, що означає приблизно такі цифри за користування генератором протягом восьмигодинного робочого дня. Витрати на забезпечення живченням офісів на кілька десятків людей будуть значно вищими, тому деякі експерти прогнозують нестабільну ситуацію на ринку праці вже у січні 2023 року. Чимало роботодавців можуть стикнутися з тим, що не мають можливості забезпечувати співробітників умовами для повноцінної роботи. 

Як зараз працюють міські офіси 

Андрій – системний адміністратор офісу газети “Наше місто”. Чоловік займається підтримкою технічного обладнання інших працівників, серед його нових повноважень тепер слідкування за генератором. До цього, як більшість дніпрян, Андрій не працював з генераторами, тому розбиратися довелося в процесі. Основний джерелом інформації виявився інтернет, звідки було узято усі основні дані про правила роботи та техніку безпеки. За тиждень активного користування спеціаліст встиг зіткнутися з багатьма плюсами та мінусами апаратури.

“В нашому офісі зараз працює 20 співробітників, тому для підтримки роботи придбали генератор на  5 кВт. Цього вистачає на більшість завдань, хоча важко сказати що в сьогоднішніх умовах робота проходить повноцінно. Зараз ми користуємося генератором майже щодня. Зазвичай він потрібен нам на чотири години, згідно зі стабілізаційними графіками відключень”, – розповідає Андрій.

У найзавантаженіші дні генератор працював десять годин, за цей час довелося витратити більше вісімнадцяти літрів пального. Окрім палива, для роботи генератора потрібне мастило. Його Андрію доводиться міняти кожні 50 годин роботи приладу. 

“Труднощі були, але незначні. Комусь заважали дроти, хтось з верхніх поверхів поскаржився на чадний газ. Аби все привести до ладу ми відвели вихлопи. Це все здебільшого вимагає зайвого часу, але завдяки генератору робота може продовжуватися”, – підкреслив чоловік.

Як працює дитяча офтальмологічна лікарня

Дитяча офтальмологія “Зірочка” працює з 2009 року. Працівники лікарні спеціалізуються на допомозі дітям різного віку починаючи з немовлят. Серед їхніх основних робіт – діагностика зору, лікування від травм та гострих захворювань. У клієнтській базі за цей вже зібралося понад десяти тисяч дітей та дорослих, з початком війни та масових відключень електрики кількість пацієнтів у тутешніх спеціалістів не знизилася, проте умови для роботи серйозно змінилися. 

“Усі прилади для діагностики та лікування дітей – залежать від наявності електрики у клініці. Зрозуміло, що коли немає світла, ми не можемо працювати. Пацієнти записуються на прийом планово, у мене зараз запис уже на лютий. Це сумно – але такі планові огляди можна й перенести. А ось травми палицями, олівцями, іграшками, листочками тощо, гострі запалення перенести не можна і діти залишаються без допомоги. Ми, як і всі, гостро зіткнулися з цим ще у жовтні”, – розповідає Олена Полуянова, одна з лікарів “Зірочки”.

Важке рішення

Придбання генератора було важким питанням для співробітників. Здебільшого в клініці жіночий колектив, єдиний чоловік, який працював в “Зірочці” вступив до лав ЗСУ. Ніхто з колективу не був досить обізнаним, тому рішення яка модель генератора їм потрібна довго не могли прийняти. Вирішальною подією для офтальмології став день, коли через масовану атаку росіян Дніпро та інші міста України залишилися без електрики на тридцять шість годин. 

Після затяжного блекауту було прийнято рішення негайно придбати потужний генератор для роботи попри будь-які умови з електропостачанням. Врешті решт, лікарям допомогли працівники магазину, де була придбана техніка. Спеціалісти підключили генератор, провели перевірку та підготовку до роботи. Через кілька годин усі кабінети було під’єднано до автономного живлення. Тепер клініка має електрику протягом всього робочого дня аби й надалі допомагати дітям.

“Зараз ми не відмовляємо нікому та надаємо допомогу всім, кому потрібно. Багато наших постійних пацієнтів поїхало до інших міст або виїхало з країни, але до Дніпра приїхало багато людей з Харкова, Херсона, Нікополя та інших міст. Менше пацієнтів не стало і відсутність світла тепер нам не страшна взагалі”, – розповідає лікар-офтальмолог.

Наразі Олена Полуянова та її колеги впевнені, що не дивлячись на усі труднощі, вони допомагатимуть діткам так само вправно. Навчилися користуватися приладом лікарі навпрочут швидко, в цьому допомогли детальні інструкції та практика.

Як працюють перукарні

Серйозного удару зазнав малий та середній бізнес. Через часті відключення світла підприємці не завжди можуть надавати свої послуги людям. Перукар Ольга Кузьміна живе в Березанівці та працює на себе. Аварійні вимкнення електрики стали буденністю для жінки, що сильно відбилося по її роботі. 

“Через відсутність світла люди не можуть заздалегідь записатися. Більшість моїх клієнтів не планують святкувати Різдво та Новий Рік так само як минулого року, бо продовжується війна і важко планувати щось заздалегідь. Зробити собі гарну зачіску та пофарбувати волосся – звичайна річ на свята, але цей рік інший, він вкрай важкий для нас усіх”, – розповідає Ольга. 

Занепад в індустрії

Жінка підкреслює, що бачить як непросто зараз індустрії краси у цей час. Порівнюючи із зимою 2021 року, кількість клієнтів Ольги впала майже на вісімдесят відсотків. За її словами, не менш складна ситуація і в інших майстрів.

“Багато моїх колег зараз проходять через важкий період – хтось виїжджає з країни через брак клієнтів, хтось намагається і далі працювати, але людей стало значно менше”. 

Здебільшого, клієнти Ольги це жінки, які приходять за комплексом процедур, тому приймати багато людей вдень вона не може через обмеження у вигляді графіків відключень. Якщо світло вимкнуть в процесі, тоді доведеться вмикати генератор, але його обслуговування вкрай дороге для перукарні.

“Для перукаря вкрай важливо мати досить світла для роботи. Якщо для манікюру необхідно менше світла та електроприладів, то в моєму випадку аккумулятору не вистачить. Для нагріву води, сушки волосся та освітлення приміщення потрібні великі потужності, через це перукарня дуже залежить від стабілізаційних графіків відключень”, – розповідає Ольга. 

Відсутність зв’язку

Ще однією проблемою під час вимкнення світла є зв’язок. Коли відбувається аварійне відключення, в Березанівці може частково або повністю зникати Інтернет та мобільна мережа. Через це комунікація з клієнтом також може зійти нанівець. У такому випадку Ольга намагається перенести прийом наступної людини на інший день, що також сильно б’є по розкладу майстрині. 

Як працюють невеликі магазині 

Світлана працює у торгівельному центрі “Слов’янка”. Вона та її працівниці почали шукати спосіб задля освітлення магазину ще на початку листопада, коли відключення стали частішати. Перший час видався складним для багатьох підприємців — за словами Світлани працювати доводилося майже навпомацки, на допомогу приходили ручні ліхтарики, але цього було замало. Через те, що за правилами безпеки в будівлі заборонено встановлювати генератор та його великий кошторис, жінка прийняла рішення придбати акумулятор. Цієї апаратури мало було вистачити на освітлення всього відділу одягу, крім того важко було врахувати його розміри.

“Я шукала компактний варіант аби мати змогу його можна було переносити без зайвих зусиль. Деякі люди обладнали робочі місця світлодіодними стрічками та однотонними гірляндами, проте це далеко не усім підходить. Я вирішила придбати акумулятор, бо він живить усі основні джерела світла в моєму відділі, крім того за кілька тижнів користування мені довелось заряджати його всього три чи чотири рази”, — розповідає жінка.

Високий попит

Світлана стикнулася з багатьма труднощами поки шукала необхідну апаратуру. Автори більшості оголошень повідомляли що вже розпродали усі запаси та пропонували почекати, поки прийдуть нові акумулятори. Деякі підприємливі продавці навіть пропонували внести завдаток, аби зайняти місце в черзі на купівлю техніки. 

“Поки я намагалася знайти акумулятор для магазину, то розглядала дуже багато варіантів. Десь не сходилися за ціною, десь за вказаними параметрами в Інтернеті та товаром який намагалися продати. Одного разу ледве не зіткнулася з шахраями, але нащастя своєчасно відмовилася”, — додала Світлана.

Згодом необхідний акумулятор було знайдено, хоч і не обійшлося без задіювання знайомих які працюють в магазинах техніки. Наразі торгівельний центр працює близько семи годин на день, вимкнення світла тут далеко не рідкість. Співробітницям Світлани доводиться застосовувати акумулятор чи не щодня. Попри труднощі бізнес працює, підприємці облаштовують свої робочі місця задля комфорту і підтримки клієнтів.

Як працюють стоматологи

Максим Підгорецький – стоматолог у другому поколінні. Він працює в одній з клінік Дніпра, його родичі лікують людей у Нікополі. Чоловіка вкрай занепокоїла ситуація, яка склалася через брак електрики в країні. Відключення світла – серйозна проблема, українські стоматологи по-різному справляються з сьогоднішніми умовами роботи.

“Стоматології потребують багато світла для роботи. Стоматологічне крісло, обладнання яке до нього під’єднано, компресор стислого повітря – це все працює виключно за наявності електрики. Обійтися без усього цього просто неможливо” – розповідає спеціаліст.

Для забезпечення повного циклу роботи, великі клініки встановлюють велику кількість акумуляторів. В разі блекауту стоматологи переключаються на додаткові засоби живлення та продовжують роботу.  

За словами Максима, деякі дніпровські клініки дуже добре підготовлені до екстрених відключень: “Великі стоматології мають змогу придбати собі обладнання для роботи за будь-яких обставин. Я працюють у клініці Amel в Дніпрі. В ній двадцять два стоматологічні установки – спеціальні крісла та прилади для лікування зубів. Аби продовжувати працювати навіть за екстрених умов, тут обладнано декілька ланок живлення, тому ми маємо змогу надавати свої послуги без серйозних змін у графіку”.

Труднощі невеликих стоматологічних клінік

В сім’ї стоматолога також є досвід роботи без додаткової техніки. Родичі Максима працюють в Нікополі, але через відключення їхній розклад сильно змінився. Якщо до осені вони могли працювати по вісім або дев’ять годин на день, зараз їхня стоматологія працює значно менше – три-чотири години за зміну. В цьому випадку спеціалісти вкрай залежні від стабілізаційних графіків вимкнень світла. 

“В стоматологічній клініці Нікополя п’ять стоматологічних установок, для їхнього живлення потрібен дуже потужний акумулятор. Купити його – дуже великий великий вклад грошей, тому від цієї ідеї відмовилися, бо іншому разі клініка працюватиме собі в мінус”, – підкреслив Максим.

В процесі стоматологічної операції необхідно очистити уражені ділянки зуба, що неможливо зробити без електрики. Якщо все ж таки клініка залишається без світла під час роботи, стоматологи ставлять тимчасові пломби та назначають новий час для пацієнта. 

“Електрика здебільшого потрібна на початковому етапі. Необхідна постійна подача води, тому працюють насоси та компресор стислого повітря. Після того як лікар препарував зуба та видалив усе зайве, треба працювати за допомогою автономних електроприладів – засобів, які працюють на акумуляторах. Це інструменти для фіксування пломб та ряду інших процедур. Шліфовку пломби стоматолог назначає на наступний день”, – розповідає лікар.

Придбання додаткової техніки для багатьох клінік стало вкрай важливим питанням. Максим зацікавився тим, як інші стоматологи України реагують на навколишні події. За його дослідженнями та опитуваннями знайомих спеціалістів з різних областей, здебільшого люди не стали збільшувати ціни на власні послуги. 

“Хтось ввів знижки для військовослужбовців та дітей, хтось просто не змінював прайс з початку року. Звичайно, кожен випадок слід розглядати окремо, але загальної тенденції з підвищення цін наразі нема”, – додав Максим.

Попри вкрай важкі умови для роботи, бізнес працює та живить економіку країни. Не дивлячись на брак ресурсів, велика кількість підприємців та лікарів продовжують займатися своєю справою і не їдуть за кордон.

Нагадаємо, раніше ми писали, коли дніпрянам слід святкувати Масляну в 2023 році.