Готуємося до зими: як захистити запаси від голодних комах та плісняви
Напередодні минулої зими багато дніпрян запаслися крупами, олією, консервами. Влада попереджала, що пережити холодну пору року буде складно. Постійних ударів по енергетичній інфраструктурі оптимізму не додавали, пише Дніпровська панорама з посиланням на "Наше місто".
На жаль, через кілька місяців передбачливі городяни з подивом виявили, що їх зернові запаси дуже припали до смаку шкідливим комахам. Не порадувала і пліснява, що розрослася пишним кольором.
Як правильно зберігати продукти в коморах та на кухнях? Чи можна впоратися з численними шкідниками, які тільки й чекають, щоб поласувати нашими макаронами, квасолею з горохом та сухофруктами?
Скільки їх – бійців невидимого фронту?
Може здатися, що зернових шкідників разів дві і влаштувався. Насправді їхня темрява. По суті, кожен мешканець кухні, якщо до нього уважніше придивитися, - шкідник. Ось тільки зробити це непросто, бо вони дрібні.
Приблизно 80% продуктових запасів – зернові культури, – зазначає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри зоології та екології ДНУ, кандидат біологічних наук. – Ще 20% – бобові. Ну, може, 2-3% сухофрукти. Видовий склад шкідників цих продуктів різноманітний. У межах Дніпропетровщини можуть мешкати близько 400 видів. Причому, зерноїдам все одно, чим харчуватися – крупами, борошном чи макаронами. Їх цікавить лише хімічний склад продукту.
На думку зоолога, практично все, що ми приносимо з магазину, потенційно заражене. Адже навіть, якщо виробник сільгосппродукції стерилізував та протруював її, вона напевно тиждень-два зберігалася на складах, де й збагатилася жучками. Тому домашня обробка такої продукції просто потрібна.
Найшкідливіший мешканець
З безлічі видів шкідників насправді 99% - це малий борошняний хрущак і 3-4 види довгоносиків, - констатує Віктор Бригадиренко. – Крім того, у продуктах часто трапляється міль, але від них більше шуму та тривоги домогосподарок, ніж практичної шкоди. Чисельність хрущаків та довгоносиків у сотні разів перевищує кількість метеликів-шкідників.
Чемпіон зі шкідництва - коморний довгоносик.
Мама-довгоносиха вигризає в зерні поглиблення, занурює в нього, як правило, одне-єдине яйце і акуратно запечатує його. Їжа новонародженій личинці забезпечена. А нам, на жаль, немає. Але найгірше інше. Найбільша біда – продукти життєдіяльності комах.
Власне, комахи не такі вже шкідливі, – пояснює експерт. – Найстрашніше те, що вони виділяють водяну пару, яка сприяє розвитку токсичних грибків. Найвідоміший із грибних отрут – афлатоксин викликає рак. Ось це махрове зло, з яким треба боротися.
Зоолог вважає, що єдиний доступний нам спосіб позбавитися кухонних шкідників - глибоке проморожування продуктів.
Сильний мороз уб'є шкідників, а отрутохімікати нас
Якщо ви купили крупи "про запас", краще пропустити їх через морозильну камеру. Причому мороз має бути арктичним.
Беремо великий поліетиленовий смітник, кладемо в нього 5-8 кілограмів круп, герметично закриваємо його і поміщаємо в морозилку, - розповідає Віктор Бригадиренко. - Тримаємо продукт у холодильнику 2-3 доби, при температурі -14. Якщо ваша морозилка дає тільки -5 від шкідників, не врятуєтеся. Потім через три доби витягаємо мішок і не розв'язуючи його, залишаємо на 6-8 годин при кімнатній температурі. Зерно холодне, а квартирі тепло -- утворюється конденсат. Дуже важливо, щоб він не потрапив на продукт, інакше цвілі не уникнути. З цієї ж причини краще використовувати саме мішки для сміття, а не трилітрові банки чи пластикові пляшки. Коли продукт нагрівається, слід акуратно розв'язати мішок і перекласти його вміст у чисте сховище. Таку процедуру потрібно робити раз на півроку.
З квасолею чи горохом справа простіше. Бобові рідко зберігають роками, тому достатньо однієї проморозки. Зоолог переконаний, що гідної альтернативи їй немає.
Просмажувати на сковорідці не рекомендую, - резюмує співрозмовник. – Термічна обробка більше 100 градусів загрожує неповним окисленням білків, прогорклістю жирів. Канцерогенез іде повним ходом! Не раджу захоплюватись «хімією». Якщо це пестицид, то разом із шкідником він знищить і вашу печінку. Отже, якщо дороге здоров'я, забудьте про хімпрепарати. Алергія – менше зло, що на вас чекає. Абсолютно марна липка стрічка. Тобто якщо ви хочете вивчити фауни вашої кухні, тоді будь ласка. А для ефективної боротьби з борошнами та зерноєдами вона не годиться.
Запасаємось у межах розумного
Усі продукти мають свій термін придатності. Практично вічні – сіль та цукор. Ну а горох можна зберігати два роки, гречку до 19 місяців, рис шліфований і перловку - 18 місяців, пшоняну крупу - 9 місяців, а вівсянку всього 4. Такий же гарантійний термін і для олії.
Макарони можуть чекати на свою долю до 3 років, але тільки в спеціальних контейнерах. У звичайних пачках, пакетах або мішечках вони не витримають більше півроку.
Очевидно, що неможливо запастися продуктами на все життя. Слід усвідомлювати, що, змітаючи з полиць крупи, соняшникову олію та консерви, ми просто піддаємося спільній паніці та психозу.
Коли людина у стресі, паніці перед невідомістю і є досвідом попередніх поколінь, то вона намагається спертися на цей самий досвід, - розповідає Ірина Гассо, психолог по роботі з розладами харчової поведінки. – Згадуються розповіді бабусь та дідусів про те, як виживали під час війни, фільми чи книги про той час. Тож сьогодні це цілком природна реакція людей. Зараз, щоправда, закономірно додалися готівка, яку потрібно зняти з банківської картки.
Тобто у стресових ситуаціях у нас спрацьовує інстинкт самозбереження. Втім, на думку психолога, він може спрацювати й у інший бік.
Коли стрес послаблюється, людина пристосовується до нових умов, – пояснює Ірина Гассо. – Їжа доступна і краще їсти свіже, а не те, що колись було куплено на чорний день. Особливо якщо в продуктах, крупах, муці заводяться шкідники, або закінчується термін придатності. Тут теж, до речі, діє інстинкт самозбереження - не отруїтися, не захворіти.
У хорошому господарстві нічого зайвого не буває
У мого університетського товариша, дніпровського фермера та підприємця Анатолія Донченка було кафе і мене завжди розбирало цікавість: що він робить із простроченими продуктами? Неможливо все передбачити і розрахувати, щоб усе зійшлося по нулям.
Справді траплялося, що крупи псувалися, – розповідає Анатолій Донченко. — Але я мав у селі своє господарство, куди я відвозив ці продукти. А там свині, собаки. Майже нічого не пропадало. У приватному секторі завжди є тварини, котрим можна передати крупи. Раджу так і робити. Але коли у мене було підприємство харчування, я все-таки прагнув особливих запасів продуктів не робити. Краще підкуповувати поступово, враховуючи термін зберігання та реальний попит споживачів. Сьогодні мій підприємницький досвід нагадує, що великих продуктових запасів заготовляти не слід. Особисто я взагалі жодних запасів не тримаю. Вірю в ЗСУ та нашу Перемогу!
Також раніше ми писали Відомий екстрасенс Гордєєв розповів, коли не стане путіна
