Лише місяць тому одружився. Мріяв про велику родину. У бою загинув Ренат Нагірний з Дніпропетровщини

Немає краю тому болю… Не вистачає сліз, щоб оплакати страшну втрату нашого земляка Рената Нагірного… Про це повідомляє Дніпровська панорама з посиланням на Покровську територіальну громаду.

1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Антонівка Донецької області загинув головний сержант Нагірний Ренат Володимирович.
Народився Ренат Володимирович 28 квітня 1998 року в селищі Покровське. Допитливим першокласником пішов у Покровську загальноосвітню школу №2, яку закінчив у 2014 році. Він був справжнім другом для своїх однокласників, відповідальним учнем, розважливим, порядним хлопцем. Після школи продовжив навчання у Запорізькому ліцеї.

З перших днів війни Ренат пішов добровольцем захищати свою Батьківщину. Не сумнівався ні на мить у тому, що він потрібен країні, що він зможе протистояти злу. Служив віддано, жертовно, не один раз виручав побратимів.

У свої молоді роки побачив і пережив багато, бував у багатьох країнах світу. Лише місяць тому одружився. Мріяв про щасливу велику родину, хотів жити довго у країні, для якої власними руками, потом і кров’ю здобував мир…

Але, на превеликий жаль, життя Рената Володимировича обірвалось… Йому було лише 25… Скільки любові до життя, скільки планів на майбутнє… Скільки б щасливих років він міг ще прожити зі своєю дружиною, рідними. Війна забрала нашого щирого, доброго, надійного Рената, якого любили всі, який кожному був як промінчик сонечка…
Тепер Ренат не у цьому світі, мабуть, у кращому, де немає війни, де немає втрат, сліз і горя. Бо смерть Рената – велике, невимовне горе для рідних, друзів, знайомих, односельчан, для рідного селища, для України.

Покровська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам. Низький уклін і безмежна вдячність Ренату Володимировичу.

Нехай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його світлій душі!

Редакція сайту Дніпровська панорама висловлює щирі співчуття рідним та близьким.