Миколи з Дніпра: "Нам подобається, що свято повернулося"

Цього року в Україні День Святого Миколая відзначається 6 грудня, як і раніше було за старим стилем. Це свято є одним із найулюбленіших серед дітей, а його головний герой - Микола Чудотворець - вважається покровителем усіх, хто носить його ім'я. У Дніпрі проживає чимало людей з таким ім'ям. Як вони відзначали свято у дитинстві та як ставляться до того, що воно повернулося на своє історичне місце, пише Дніпровська панорама, посилаючись на "Наше місто".

В цей день починали варити пиво

За переказами, заможний священник Микола Чудотворець був з дитинства вірний своїй вірі, тримав піст, а потім почав вивчати Божественне Письмо. Але запам'ятали його завдяки надзвичайному милосердю.

Якось Микола допоміг збіднілому чоловікові забезпечити трьох дочок посагом. Нібито він потай приносив золото до будинку бідняка. Вважається, що завдяки саме цій історії виникла традиція дарувати дітям подарунки на свято.

Звичай класти бідним людям у чобіт горіхи, цукерки, інші солодощі був у 18-19 століттях у Німеччині, – розповідає Валерія Лавренко, заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького. – Така традиція поширилась і на Катеринославщині. У принципі, дітей радували подарунками не лише в день Святого Миколая, а й на Різдво. Причому, якщо на заході України цукерки клали під подушку лише слухняним дітям, а неслухняним підкладали різочку, то у нас дарували лише добрі подарунки.

Історик нагадала також, що 6 грудня на День Миколи в селах Катеринославщини починали варити з пшениці пиво. 

Привіт від Миколая з Америки

Першого головного редактора газети "Наше місто" теж звати Миколою. Своїм ім'ям він завдячує мамі, каже, воно чудове:

Раніше в селах ім'я дитині підбирав піп, – розповідає Микола Кравчук. – Ну і батьки називали дітей, як їм радили. А якщо у священика був поганий настрій або він був напідпитку, то ім'я могло бути зовсім дивним. Бабусю мою назвали Лепестиною, а дядька -- Варивоном. Мені пощастило!

А подарунки від Святого Миколая його дідусь привозив із самої Америки.

Бабуся по материнській лінії була неграмотною, - продовжує Микола Петрович. - Писати не вміла. Зате, дід досконало знав англійську і до 1917 року їздив на заробітки в США. Він був майстерним. Відмінним слюсарем. І працював на заводах Форда. Дід  привіз додому  різні чудернацькі дрібнички і потім дарував мені щось на це свято.

Серед депутатів міської ради, коли тути був обраний і Микола Кравчук, було вісім Миколаїв. Вони щороку збиралися на Монастирському острові, складалися грошима та купували дітям цукерки. Відзначали цей день і в редакції, детакож були Миколаї - працювали Микола Шарий та Микола Бондаренко.

Які дніпровські храми названо на честь Святого Миколая

Журналіст та краєзнавець Микола Чабан розповідає, що багато храмів уздовж Дніпра носить ім'я Миколи.

Адже Святий Миколай допомагав у тому числі й мандрівникам. А у нас бували багато найзнаменитіших гостей. На честь Миколи Чудотворця названо, наприклад, храм на Монастирському острові та в Старій Ігрені. Наш органний зал – Свято-Миколаївський.

Микола Чабан нагадав, що протягом кількох років ми мали у місті навіть Миколаївський проспект.

Бували такі курйозні випадки, – констатує наш колега. – Коли Катеринослав відвідав Микола ІІ, на його честь перейменували Перший Чечелівський проспект (наразі проспект Нігояна) . Правда, ім'я останнього російського імператора проспект носив недовго – лише з 1913-го до 1917 року. На честь його сина назвали Олексіївською одну з найближчих вулиць. Ця назва теж не прижилась.

Відомого дніпровського журналіста та краєзнавця назвали на честь його героїчного дядька Миколи Андрійовича, який загинув під час визволення Дніпропетровщини у Другу Світову війну. Втім, по-батькові Миколу Андрійовича Чабана навряд чи тоді називали. Загиблому герою було лише сімнадцять.

Розумію, що  використали  мого дядька, як "гарматне м'ясо", - вважає співрозмовник. - Людей у ту війну не шкодували. А дядько був зовсім молоденьким, ненавченим солдатом. Загинув під Федорівкою (зараз Запорізька область – Авт.). Висунув голову з окопа, снайпер його і застрелив. Така сумна історія. Але дядьком своїм пишаюся і ім'я його з гордістю ношу.

Навіть у голодні роки пам'ятали про Чудотворця

Дніпровський поет та журналіст Микола Павленко з великою теплотою та любов'ю згадує рідне село Бондурове на Кіровоградщині, де він провів перші роки життя.

Мій батько, Микола Антонович, працював у колгоспі, - розповідає поет. - Його всі дуже поважали, хоч він був звичайним водієм. Він казав: "Не так важливо ким буде працювати син. Головне, щоб він виріс гідною Людиною". Сподіваюсь, що виконав бажання батька. Перші подарунки до свята отримував від нього. А потім, коли вже в мене народився син Антон, я став вітати його з цим святом.

Микола Миколайович зауважив, що раніше старожили села День Святого Миколая відзначали 6 грудня, а вже їхні діти святкували на 13 днів пізніше.

Правильно, що перенесли свято на початок грудня, – резюмує Микола Павленко. - Пам'ятаю, що мої бабуся з дідусем, які пережили і Голодомор, і все на світі про Миколу Чудотворця згадували саме 6-го. Повертаємось до своїх витоків.

Календар змінився, не змінилося наше ставлення до свята

Про  своє ставлення до переносу Дня Святого Миколая нам розповів голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.

Всі свята, крім Великодня, ми відзначатимемо на 13 днів раніше, - каже Микола Васильович. - Але Помісний Собор дав нам можливість вибору: хто бажає, може продовжувати відзначати День Святого Миколая 19 грудня. Такий підхід забезпечує поступовий і свідомий перехід. Календар змінився, втім, не змінилося наше ставлення до свята. Непохитною залишається і наша віра. Ми шануємо День Святого Миколая, адже це не просто дата – це час, коли кожен з нас може зробити добро для когось іншого, розпалюючи в серцях віру в краще.

Нагадаємо, раніше ми писали: День святого Миколая. Як зустріти свято, щоб щастя вистачило на рік

Дніпро виділить понад мільярд гривень на підтримку захисників України в 2024 році