Між викликом та стібком: як лікарка екстреної медичної допомоги «лікує» душу бісером
Робота на «швидкій» — це життя на межі. Це сирени, адреналін, боротьба за кожну секунду і важкі зміни, після яких емоційне виснаження накриває тишею. Кожен наш співробітник має свій рецепт, як не вигоріти і де брати сили, щоб наступного дня знову виїхати на порятунок. Сьогодні ми хочемо познайомити вас із Яною Поповою — лікаркою з медицини невідкладних станів Амур-Нижньодніпровської підстанції Дніпровської станції. Поки її руки на зміні рятують життя, у вільні вечори вони створюють справжню красу. Про це повідомляє Дніпровська порадниця з посиланням на Дніпропетровський обласний центр екстреної медицини.
Десять років і мільйони намистин
Яна займається вишивкою бісером вже понад 10 років. Усе почалося з маленького подарунка — картинки з котиком. Спробувала, захопилася, і відтоді бісер став невід’ємною частиною її життя.
Навчалася всьому сама: за схемами та відеоуроками, відточуючи майстерність з кожним рухом голки.
«Чому саме бісер? Бо це магія. Страшенно подобається спостерігати, як з кожною маленькою бісеринкою на полотні починає оживати малюнок», — ділиться лікарка.
У доробку Яни — не лише картини. Вона вишиває сумки, обкладинки для блокнотів, декоративні речі. Робота над одним великим полотном зазвичай триває близько трьох місяців щоденної вечірньої праці.
Творчість як броня
В умовах війни, коли навантаження на медиків зросло в рази, вишивка стала для Яни своєрідною медитацією. Це можливість переключитися, вгамувати тривогу та знайти внутрішню рівновагу після виснажливих чергувань.
Але є те, що надає її творчості особливого, глибинного сенсу.
Чоловік Яни сьогодні захищає Україну на фронті. Кожну свою роботу на патріотичну тематику — а їх у колекції лікарки зараз більшість — вона присвячує йому та його побратимам. Кожна пришита намистина — це її віра в Перемогу, її молитва за життя коханої людини та всіх наших захисників.
Мрії та дарунки
Більшість своїх робіт Яна дарує рідним та друзям, залишаючи в їхніх оселях частинку свого тепла. А сама плекає велику мрію — вишити бісером українську сорочку, символ незламності та краси нашої культури.
Ми пишаємося нашими медиками. Вони не лише професіонали з «залізними» нервами, а й люди з великими та тендітними серцями, які вміють бачити і створювати прекрасне навіть у найтемніші часи.
Дякуємо Вам, Яно, за Вашу відданість професії, Вашу творчість та Ваше світло!
Нагадаємо, раніше ми писали
Зігрітись, поїсти та підзарядити ґаджети. Як у Дніпрі працюють Пункти обігріву та незламності
