На фронті таких дискусій не ведуть. Мер Дніпра Філатов написав про "ганебне явище" та звернувся до містян

Мер Дніпра Борис Філатов звернув увагу на "ганебне ящище" та згадав у своєму пості у соцмережі тих, хто у "відверто хамській манері любить повчати інших життю" та працює на розкол країни. Також він закликав містян писати свої думки з цього приводу у коментарях. Про це повідомляє Дніпровська панорама.

Шановні друзі.
Цей пост буде присвячено одному дуже ганебному явищу, і я хочу почути ваші думки з цього приводу.
Почну трохи здалеку і скажу спочатку трохи про себе.

За страшний 2014 рік я маю 14-ть відзнак і нагород.
За ще більш страшний 2022-й – ще три.
Я – єдиний в Україні мер, на якого заведено кримінальні справи як в росії, так і в білорусі.
лавров цитує мене в Радбезі ООН як «нациста».
Моє ім’я внесено в російські «розстріляні списки».
І я точно зробив для збереження української незалежності в сотні разів більше ніж різного штибу інтернет-експерти і онлайн-вояки.

Але зараз я бачу, що викристалізувався цілий кластер таких осіб, котрі в повністю гіпертрофованій і відверто хамській манері люблять повчати інших життю.
Я розумію, що це звучатиме контроверсійно, але здебільшого це роблять люди зі Львова ( прошу, без образ !!! )
Скажу одразу: я безапеляційно вважаю, що мова – це зброя.
Зараз я ще вдосконалюю своє вміння висловлювати думки українською.
У спілкуванні з підлеглими і в побуті.
У своїх постах тут і в інтерв’ю ЗМІ.

Та парадоксальним є те, що раніше жоден з тих, хто доклав до становлення української політичної нації максимум зусиль – як мій брат Дмитро Ярош – ніколи не дорікали мені.
Так само, як і десятки інших моїх друзів – справжніх українських націоналістів.
Я ніколи не приховував, що в мого походження російське коріння.
Що моя мати викладала російську мову та літературу.
Що довгі роки свого життя я думав і говорив російською.
Вам і так все це відомо.
Але як заповідав Липинський, право ґрунту сильніше за право крові.

Та чому в нас сформувалася ця гільдія хамів, я не знаю.
Ось вам простий і сумний приклад.
Всі ви бачили відео жінки, яка на руїнах свого будинку на «Перемозі» кляне російських вбивць, які забрали більше чотирьох десятків людських життів.
А потім якісь виродки в коментарях картають її за те, що вона робить це російською.
Ніби «так їй і треба».
Або коли черговий випещений хлопчик років тридцяти дорікає тобі за «псячу» мову, але тільки до того моменту, як я йому кажу «що спіймаю, падло, та мобілізую», то він раптово затирає свої коментарі і самоусувається.
Хоча на власні очі я бачив, що на фронті таких дискусій не ведуть.

Тож давайте обговоримо це в коментарях.
Питання прості.
Звідки беруться люди, які так прагнуть ображати інших і працювати фактично на розкол країни?
І чому вони вважають, що мають на це моральне право?

Але без банальностей.
Не кажіть, що в мережах це пекло влаштовують виключно боти.
Бо там абсолютно реальні люди.
У цій стрічці я пишу українською.
Та варто зробити хоч один допис російською, як одразу набігають десятки тих самих виродків, і починають мене повчати.
Тож, якщо коротко, позиція щодо української мови однозначна.
Але чи варто доводити її іншим ненавистю і пащекуванням?

Нагадаємо, мер Дніпра Борис Філатов із місця трагедії розповів, що буде з будинком і куди могли цілитися окупанти.