Човни на вулицях та затоплені будинки: коли у Дніпрі протягом 200 років відбувалися сильні повені (фото)
Місто на березі великої річки та ще з таким рел'єфом, звичайно, мало ризики затоплень. Це припускали перші архітектори та будівельники Катеринослава. Періодичних водних катастроф все ж таки не вдалося уникнути. Вони відбувалися у 19-му, 20-му та й у 21-му століттях. Про це пише Дніпровська панорама з посиланням на інтернет-спільноту «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ».
Ідея спорудження міста на високій горі над Дніпром наприкінці 18 століття однією з причин мала захист міста від потопів.
Тепер багато охочих сідає на горі, де буде Катеринослав. Кожен каже, щоб сідати від Дніпра вище. Однак і там селище Половиці, що лежить під містом, вода не займала, - писав 13 травня 1786 губернатор Іван Синельников Потьомкіну.
Втім, через три роки, 22 травня 1789 року, місто спіткало страшну повінь. Тоді річка Дніпро вийшла з берегів та затопила низку міст. Зокрема, Катеринослав, який тільки-но почав будуватися, та Кременчук.
Цікаво, що на першому генеральному плані міста 1792 біля Дніпра проходить лінія, "значення прибуткової весною води 1789". Також архітектор відзначив найближчі до Дніпра ділянки з найбільшим ризиком для забудови. Ця лінія проходила сучасними вулицями Ливарною, Ломаною, Князя Володимира Великого і далі у напрямку до вулиці Князя Ярослава Мудрого.
Сильні повені були у 1820, 1908, 1917, 1931 роках, коли вода переходила цю лінію. Місцями вода досягала вище за Проспект. У квітні 1820 року в Катеринославі сталася одна з найсильніших повеней. Внаслідок негоди у місті було затоплено та зруйновано "покірний будинок" (в'язниця), м'ясні та тріски, пивоварний завод, лісову пристань і більше сотні будинків, Нові Кайдаки. Сума збитків становила приблизно 75 тисяч рублів.
У 1891 і 1893 роках місто зазнало впливу водної стихії особливого типу. Цікаво, що катастрофа настала не від розливу річки, а від дощу небаченої сили.
Аналогічні повені повторилися і 1908, й у 1917 роках. На архівних чорно-білих фотографіях добре видно залиті водою вулиці у центрі Катеринослава. За твердженнями краєзнавця Шатрова, звичайним човном з плоским днищем можна було доплисти до місць, де проходить нинішній проспект Яворницького.
Усього за рік до завершення будівництва Дніпровської гідроелектростанції Дніпропетровськ став епіцентром найбільшої повені. Пік прибуття води припав на 7–10 травня 1931 року. Тоді сильно постраждав центральний ринок.
Більшість повеней все ж таки було викликано коливаннями русла річки Дніпро. Ситуація посилювалася тим, що в межах міста була відсутня постійна набережна. Останнє було виправлено лише у 60-х роках минулого сторіччя.
Причиною масштабного затоплення влітку 1977-го року стала злива, яка тривала дві з половиною години. Однак, цього було достатньо, щоб нижня частина міста пішла під воду.
Того дня під водою опинилася Привокзальна площа Дніпра. В результаті асфальт з дорожнього покриття був зірваний і перемішався з купами сміття.
Господарі магазинів виносили з підвалів зіпсовані водою товари та продукти, машини затопило, а кілька будинків стали непридатними і їх мешканців довелося відселити.
Злива обрушилася на місто з величезною силою. Потоки води ринули у низинні райони. Окремі підприємства, майже всі трамвайні, тролейбусні маршрути було виведено з ладу протягом першої години. Особливо постраждали електронесучі системи. Сталося близько 300 урвищ,- писали у газетах того часу
У суботу, 30 липня 1977 року, суботник відбувся, у ньому взяло участь близько 100 тисяч осіб, тобто 10% населення міста. Можливо, це був найграндіозніший суботник в історії міста.
Катастрофи 1917 і 1977 років залишилися в пам'яті тисяч мешканців та стали найстрашнішими в історії міста XX століття. Як бачимо, місто переживало два типи повеней: від розливу Дніпра та спричинених рясними зливами.
Місто переживало великі повені і в 21 столітті, в 2005-му і в 2012-му роках, проте вони вже не були такими руйнівними.
Раніше ми писали про: Лабіринти Аптекарської балки у Дніпрі: як у різні часи називали цю місцевість (фото)