У Дніпрі презентували освітньо-документальну виставку, присвячену Голодомору
23 листопада у холі Дніпровської міської ради презентували освітньо-документальну виставку «Геть комуну та радянську владу»: спротив селян Дніпропетровщини насильницькій колективізації та Голодомору». Захід організовано КЗ «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міськради до 87-х роковин пам’яті жертв Голодомору - геноциду 1932-1933 років.
«Експозиція представлена 30-ма інформаційними плакатами, на яких рідкісні архівні історичні документи, що стосуються спротиву колективізації на українських землях. І для широкої громадськості, напевно, вони представлені вперше. Музей спротиву Голодомору знаходить пам’ятки історії і надає їм максимального розголосу, оприлюднення під час таких от експозицій. Головне – ми маємо знати і розуміти свою історію, щоб ніколи більше таких подій не повторювалось», - наголосив секретар Дніпровської міської ради Олександр Санжара.
Зі свого боку, директорка КЗ «Музей спротиву Голодомору» Лілія Богачева розповіла.
«Розпочинається виставка із карти волинок, або ще як їх називають «бабських бунтів», котрі були на території Дніпропетровського округу в січні-березні 1930 р. Далі йдуть тематичні матеріали експозиції, які серед іншого розповідають про різні етапи, котрими йшло селянство – це і розкуркулення, спротив, хлібозаготівлі, волинки тощо. Загалом було не прийнято говорити, що люди чинили опір, але селянство не було пасивним і виступало проти колективізації, що і наводиться в експозиції. Вони у подальшому використовуватимуться як методичний матеріал для навчання старшокласників та студентів».
У виставці використано матеріали, котрі понад двадцять років збирала начальниця науково-дослідного відділу Музею спротиву Голодомору, докторка історичних наук, професорка Наталя Романець.
«Представлена карта волинок показує масштаби гігантського селянського спротиву у 1930 році, коли більшість сіл, які нині знаходяться в Дніпропетровській області, повстали проти колективізації. Загалом існує такий стереотип про «безхребетного» українського селянина, який чекав, поки його заморять голодом. Так ось, ця виставка демонструє, що зовсім не чекав, а тривалий час протидіяв політиці радянської влади. І для того, щоб остаточно придушити цей спротив і був використаний терор голодом», - підкреслила Наталя Романець.
За словами директора музею пам’яті єврейського народу та голокосту в Україні Ігоря Щупака, ця виставка має велике значення для розуміння уроків історії: «Тему Голодомору, геноциду українського народу у 32-33 роках вивчають, і акцент дуже часто робиться на трагедії, знищенні. Звичайно, це так. Але при цьому й на опорі, врятуванні слід акцентувати. Саме ця виставка про це й розповідає».
