Зараз це великий концтабір. У Бердянську на Азовському морі процвітає паніка (відео)
Ніякого відчуття курорту: свіжі кадри з Кирилівки на Азовському морі. Усе вимеро накруги. Хоча окупанти звітують, що все добре. Насправді це «курортний сезон», якого не сталося на окупованій території Запорізької області, повідомляє Дніпровська панорама з посиланням на власні джерела.
Що зараз відбувається у Кирилівці
Раніше у Кирилівці це було популярне місце для відпочинку, зараз же там пусто. Усі ми сумуємо по цьому мальовничому курорту, але в майбутньому точно туди потрапимо.
Війська рф перетворили найпопулярніші зони відпочинку на Азовському узбережжі на військові бази і гуртожитки для поки що живої сили
У Кирилівці, де були мільйони відпочиваючих на рік, зараз пляжі пусті, а готелі і бази відпочинку заселені окупантами, які надіються, що поблизу моря їх не дістануть ЗСУ
У Приазовському і Ботієво допуск до моря обмежений, адже на узбережжі розміщені військові бази окупантів і особовий склад ворога.
Бердянськ заповнений російськими військовими і спецслужбами. Тож відпочивати там просто небезпечно для життя.
Отже курортного сезону для мирних мешканців на узбережжі немає, проте рашистам іноді стає дуже гаряче
У Бердянську люди постійно скаржаться на сморід від крематорію
Доброго дня, часто читаю листи тих, хто залишився в Бердянську. Так, тут є колоборанти, а є ще ті, хто не зрадив Україну, та залишив її в своему серці, заховав її далеко в собі, подалі від окупантів.
Бердянськ зараз – це великий концтабір, який тягнеться від поста ДАІ до дальньої коси.
Бердянськ зараз – це, коли твій маршрут – найближчий магазин, до якого ти йдеш, озираючись, очами шукаючи патрулі щоб на них не попасти.
Бердянськ зараз – це два телефони: один – для дому, інший – чистий – для того, щоб вийти з ним на вулицу, щоб у ньому не було нічого, до чого б причепилися окупанти
Це пустий 3 пляж та Дельфін, порожні дитячі лагері, де, здається, зовсім недавно кипіло життя.
Бердянськ зараз – це напівмісто, напівпривид.
Але ми всі – ті, хто залишився тут, чекаємо Україну, віримо в ЗСУ, та сподіваємося, що наш рідний Бердянськ підніметься. Як Фенікс постане з попелу. Так само, як постане з нього український Маріуполь.
