Це моя дитяча мрія. У Дніпрі на маршруті трамвая №15 працює водій з династії електротранспортників
Серед транспортників Дніпра нерідко трапляються цілі династії. Тільки в КП «Дніпровський електротранспорт» працює 92 родини. Одна з них - сім’я Новосад. Про це повідомляє Дніпровська панорама.
Андрій - водій трамвая в третьому поколінні. Естафету перейняв від мами та бабусі, які десятки років пропрацювали на маршруті №1. Та й чоловіки в родині теж присвятили життя електротранспорту: батько раніше був водієм тролейбуса, дідусь - слюсарем-електриком у вагоноремонтних майстернях.
За родинним столом у Новосадів тільки і розмов, що про електротранспорт. Тож не дивно, що Андрій з малих років вже знав, ким стане, коли виросте.
Це була дитяча мрія. Мама з декрету рано вийшла, мене не було з ким залишати вдома. Я то з бабусею, то з мамою на роботу ходив, в салоні трамвая собі катався. Виріс на першому маршруті. Цікаво було спостерігати з вікна за містом, за людьми - як одні заходять, інші виходять, - розповідає чоловік.
Та професійний шлях Андрія розпочався не за кермом трамвая - спочатку він влаштувався кондуктором. А вже коли виповнився 21 рік, пішов на курси водія.
Багато хто приходить на курси та ніяковіє. А я сміливо сів і поїхав. Мене навіть питали: «Чи їздив ти до цього?». Кажу: «Ні». Просто коли ріс, спостерігав за цією роботою, тож мені було легше, ніж іншим з моєї групи. Всі за порадами приходили, всім допомагав, - згадує водій.
Та все ж зізнається, що в перші дні роботи не раз звертався по допомогу до досвідчених родичів.
Моя бабуся була на телефоні 24 на 7. В першу зміну зламався, трамвай став. О 12 ночі телефонував, тому що мені треба було зсунути вагон з місця, - розповідає чоловік.
З часом Андрій набрався досвіду. Він не лише вміє керувати трамваєм, а й знає, як він влаштований. За спеціальністю чоловік - електромеханік. А на курсах водія отримав ще більше знань та навичок.
Подобається розбиратися в обладнанні трамвая. Дуже цікаво самостійно усувати невеликі несправності. Чи двері зламаються, чи фара згоріла – я знаю, як це виправити» – каже Андрій.
Розповідає, особливості керування трамваєм дуже залежать від сезону та погоди: чи то на вулиці листопад, чи то дощ, чи ожеледиця. Для кожної ситуації – свої інструкції. Від їх дотримання залежить безпека інших учасників дорожнього руху та пасажирів. Постійно треба бути зосередженим, та інколи люди цього не розуміють.
Буває, відпрацював – пісня. А бувають важкі дні. Не завжди люди розуміють, що і їхня допомога теж потрібна. Я намагаюся не конфліктувати. Іноді краще промовчати, – каже Андрій.
Та незважаючи на труднощі, водій жодного дня не шкодував, що обрав таку професію. За кермом трамвая відчуває себе в своїй тарілці. На роботі знайшов не лише своє покликання, а й свою долю – дружину Олену. Познайомились з нею на диспетчерській станції, коли вона проходила стажування – дівчина теж водій трамвая. Кілька разів зустрілися, погуляли – і закохалися. Тепер одружені та чекають на поповнення в родині.
Чи продовжиться династія електротранспортників? Андрій впевнений: якщо дитина успадкує його характер, точно піде стопами батьків та стане водієм трамвая. Вже в четвертому поколінні.
Раніше ми писали, що водій автобуса з Дніпра не раз потрапляв під обстріл.
