Історії війни: родина з Дніпропетровщини втратила під Бахмутом свого Героя

Війна чорною ниткою вплітається в долю кожного українця. Але є люди, які втратили більше, ніж звичний спосіб життя – війна забрала частину серця, кохану людину, батька… Історія родини з Дніпропетровської області – мами Юлії та п’ятирічної донечки Варі, які живуть у П’ятихатках, не залишить байдужим навть кам'яне серце, пише Дніпровська панорама, посилаючись на сайт "Наше місто".

історії війни

Сергій став першим коханням Юлії. Їх познайомили друзі, коли Юлі було 14 років, і звичайне спілкування швидко переросло у почуття. Сергій піклувався про кохану, адже був старшим на 6 років, допомагав складати вступні іспити, шукати роботу, а коли дізнався, що кохана завагітніла, зрадів чи не більше за саму Юлю.

Я відразу зрозуміла, що він стане моїм чоловіком, можливо, це був юнацький максималізм, але я його кохала, і він був для мене острівцем безпеки. З ним було затишно і він завжди охороняв від усього поганого, що відбувалось! - з теплом згадує коханого Юлія.

історії війни

Першу дитину пара втратила, тож коли Юлія завагітніла наступного разу, Сергій не полишав її ні на хвилину. Пологи були партнерськими, і частину декретної відпустки тато доглядав Варю так само як і мама. 

У них був такий зв’язок з малою, якого я ще ніколи не спостерігала. Варя  - абсолютно татова донечка. Не тільки зовні, адже вони чудово розуміли один одного - згадує Юля. 

Сергій ніколи не служив в армії, але коли розпочалось повномасштабне вторгнення, він вирішив іти на захист рідної землі, бо не міг собі дозволити сидіти склавши руки, коли родина в небезпеці. Сергій Реуца долучився до місцевої ТРО. А перед 8 березням 2022 року отримав повістку і пішов до лав ЗСУ.

історії війни

Сергія призначили у 80-ту десантно-штурмову частину. Після учебки, у серпні 2022 року, потрапив саме у штурмову роту, і почались дні без зв’язку. 

Коли з ним немає зв’язку, ти не спиш, не їси, ти існуєш просто з телефоном руках, і чекаєш, щоб тільки він об’явився, повідомлення, онлайн, будь-що, аби тільки знати, що з ним все добре! - говорить Юлія.

історії війни

5 листопада, якраз на 10 річницю знайомства, яку пара планувала відсвяткувати попри війну - Сергій отримав поранення. Лікувався у Дніпрі та Умані – Юля з дитиною увесь час були поруч з коханим, і це дало ще кілька місяців спільних спогадів. 

У січні 2023 року Сергій повернувся до своїх побратимів. Два тижні в розташуванні частини, і знову почались виїзди на нуль і дні без зв’язку. 

Сергій Реуца загинув 3 лютого 2023 року, о 10.15 разом з побратимом в одному окопі – відпрацюв ворожий танк.

історії війни

Під час останньої розмови, у мене навіть зберігся запис екрану з останньої відео конференції. Варя малювала татові очі дитячою косметикою… Зараз вона знає, що тато спостерігає за нами з неба. Варя завжди просить купити їй гелієву кульку, щоб відпустити її в небо до тата!», - згадує молода вдова. - На похованні я не могла плакати, увесь час тримала його за руку. Найтяжче було накрити ту вуаль… Батюшка каже час прощатись, треба вже накривати його. І я розумію, це зробити маю саме я, і це вже буде все… Саме тоді я вперше розплакалась просто на людях.

Мама і донька щодня відвідують могилу голови родини. Завжди приносять свіжі троянди, які за життя Сергій завжди дарував своїм дівчатам.

історії війни

 Я знаю що треба відпустити його, і час лікує… Але поки що не лікує… Поки що він сниться мені щоночі, живим… Якби я не побачила тіло – я б досі не вірила в те, що його немає, - говорить Юлія. 

Нещодавно на стіні школи, у якій навчався Сергій і куди скоро піде у перший клас Варя, на честь Героя відкрили меморіальну дошку. Після Перемоги Юлія мріє відвезти Варю на море у звільнений Бердянськ, де пройшла остання спільна довоєнна відпустка родини. Заради доньки і світлої пам’яті чоловіка Юлія не спиняється і йде в майбутнє хоч маленькими, але впевненими кроками. 

історії війни

Зараз родиною опікується також БФ «Діти Героїв». Серед підопічних благодійників – понад 5000 дітей. Але у зв’язку з тим, що війна триває досі, їхня кількість збільшується з кожним днем. 83% підопічних фонду – це діти військовослужбовців, 17% – цивільних.

Програми та проєкти БФ «Діти Героїв» базуються на індивідуальному підході до кожної дитини з метою забезпечення її унікальних потреб.

Підтримаймо наших дітей! Разом до перемоги!

Офіційний сайт фонду: https://childrenheroes.org/

Facebook https://www.facebook.com/ChildrenofHeroes

Instagram https://www.instagram.com/children.heroes/

Нагадаємо, раніше ми писали: Ракетна атака на передмістя Дніпра. Півторарічна Аделіна вижила після ворожого удару по її будинку, але втратила маму