Місце сили: де на Дніпропетровщині у князівні часи стояв вказівний камінь (фото)
Китайгород – одне з наймальовничіших сіл Дніпровського району. Неподалік села знаходиться гора Калитва — унікальний пам'ятник природи, який утворився в результаті танення льодовика. Вік гори Калитва близько 300 тисяч років. Про історію утворення гори та легенди, пов'язані з нею, повідомляє Дніпровська панорама, посилаючись на Царичанську офіційну сторінку.
Зазначається, що назва пагорба «Калитва» старослов'янською мовою означає «рідка грязь», «толь», «болото». Хоча є й інша версія: гора була захисним валом для запорозьких козаків, місцем, де був встановлений козацький прапор, який називали «калитка». Також пагорб називали «Караул-гора», бо з нього було видно все, як на долоні. Назва ця прийшла з тих давніх часів, коли козаки виставляли на найвищій горі сторожових. Вони пильно вдивлялася вдалину, щоб знати, чи не йде ворожа орда, чи не пора розвести на вершині варти багаття та підіймати козаків на ворога. У козацькі часи на Калитві був маяк або спостережний пункт – для контролю за рухом кримських татар. Якщо на горі запалювали вогонь, то був знак: вороги наступають. Перші поселенці тутешніх місць як укріплення використовували дуже високі паркани та земляний насип.
За переказами, від цієї могутньої гори брала початок оспівана в «Слові про Ігорів похід» стежка Троян із трьома розгалуженнями Великого Шовкового шляху, які ведуть у «землю Троян»: Приазов'я, Крим і Північний Кавказ. До наших днів камінь, на жаль, не зберігся, але гора стоїть цілісінька. Вона оповита давніми легендами пов'язаними з історією становлення незалежності України. В літописах це місце називалося Половецьким валом, або курганом на річці Угол (Оріль).
Увічнена Калитва й у народних казках. У багатьох з них йдеться про врослий в землю великий камінь на краю поля з легендарним написом: «Прямо підеш – смерть знайдеш, праворуч підеш – коня втратиш, ліворуч підеш – одруженому бути». На горі Калитва є диво природи – давнє цілюще джерело, яке пам’ятають наші пращури – Криниця, джерельна вода якої вгамує спрагу навіть у найспекотнішу днину.
Біля підніжжя Калитви встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій вирізьблені слова: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви в 1934–1937 р.» Він висадив близько 100 га акацiï, дуба, ясена, щоб запобiгти розмиванню Калитви, опадами та рiчкою Оріль.
Вчені знаходили на околицях Калитви останки зім'ятих і обдертих льодовиком стовбурів дерев, а археологи відкопали тут череп мамонта. Наразі череп зберігає Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького . Можливо глибоко під Калитвою лежать останки інших доісторичних тварин і навіть козацькі скарби.
Гора Калитва має охоронний статус — заповідне урочище місцевого значення. За рішенням від 14.10.1982 р. за № 654.
Нагадаємо, раніше ми писали: Дніпровські археологи проводять розкопки монастиря часів пізнього середньовіччя: що вдалося знайти (відео)
