Незалежний аудит підтвердив невикористання антибіотиків на птахофабриках Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
Птахофабрика «Оріль-Лідер» (Група МХП) успішно пройшла незалежний аудит, який підтвердив невикористання антибіотиків на всіх етапах виробничого процесу!
28 вересня відбулась пресконференція, що була присвячена темам харчової безпеки, антибіотикорезистентності та відмові від використання антимікробних засобів у птахівництві. Серед спікерів були представники Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Європейського банку реконструкції та розвитку, Держпродспоживслужби, агрохолдингу МХП та Асоціації «Союз птахівників України», яка й проводила відповідний аудит.
«В 2019 році МХП прийняв чітку стратегію на повну відмову від використання антибіотиків. В профілактичних цілях ми антибіотики ніколи не використовували, але є ще лікування птиці. Цього року ми вирішили піти ще далі та повністю виключити антимікробні засоби з виробничого процесу.
Три наші птахофабрики — «Миронівська», «Вінницька» та «Оріль-Лідер» — успішно пройшли незалежний аудит «Союзу птахівників України» щодо підтвердження вирощування птиці без застосування антибіотиків та отримали право наносити додаткове маркування класу «А» на свою продукцію. Цей клас означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування: ані на батьківському стаді, ані на промисловому», — розказав під час пресконференції Євген Бойко, головний ветеринарний лікар МХП.
Раніше, в березні цього року, СПУ спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), Держпродспоживслужбою та МХП провели пресконференцію, де учасники розказали про глобальні ризики, які криє в собі проблема резистентності до антибіотиків.
Найбільш гостро стоять питання неконтрольованого обігу антибіотичних засобів та потрапляння їхніх залишків до організму людини разом із їжею. Саме тому за ініціативи найбільших українських компаній, які представлені в птахівництві, було розроблено систему маркування продукції, вирощеної без антибіотиків, а також критерії для отримання виробниками права наносити таке маркування. Друга пресконференції була присвячена підбиттю перших результатів з впровадження цього галузевого стандарту.
«Вимоги були розроблені ще в минулому році. Вже з 1 січня цього року підприємства, які мали намір брати участь у цій програмі, розпочали здійснювати моніторингові дослідження залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці, які є основою для підтвердження відповідності зазначеним вимогам.
Через карантинні обмеження інспектування підприємств декілька разів відкладалися, але вже наприкінці травня відбулися аудити на двох підприємствах МХП — Миронівській та Вінницькій птахофабриках, а в липні аудит відбувся ще на одній птахофабриці МХП — «Оріль-Лідер». За результатами моніторингу всім трьом фабрикам було надано право наносити маркування класу “А”», — поділився Сергій Карпенко, Виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України».
Віталій Башинський, національний консультант ФАО та координатор проєкту з подолання ризиків АМР під час пресконференції ще раз наголосив на викликах, які ставить перед людством антибіотикорезистентність.
«Весь світ опікується питанням антибіотикорезистентності вже більше десяти років. Ми розуміємо, що ситуація погіршується не просто швидко, а занадто швидко — ми не очікували такого стрімкого утворення антибіотикорезистентних штамів. Ще десятиліття тому антибіотикорезистентний штам був чимось рідкісним.
На сьогодні ми, навпаки, шукаємо ті штами, які не мають антибіотикорезистентності. Тому це дуже серйозна проблема, яку нам, як людству, потрібно зараз вирішувати », — зазначив Віталій Башинський.
Василь Говгера, Провідний експерт Відділ Агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку, поміж іншого зауважив на важливості підвищення стандартів біобезпеки в харчовій промисловості в контексті всесвітньої пандемії COVID-19.
«Сьогодні, в контексті пандемії коронавірусу, а також минулих пандемій різного роду зоонозних хворіб, ми розуміємо, що не можна розділяти питання продовольчої безпеки та охорони здоров’я.
Під час цієї пандемії ми багато працювали з експертами стосовно питань біобезпеки та консультували компанії, допомагаючи підвищити ефективність та подолати кризу. Ми зауважили, що компанії, які впроваджують інші системи безпеки, такі як, наприклад, виробництво без антибіотиків, виходять на новий рівень ефективності.
Це дозволяє їм стабільніше працювати в умовах постійної невизначеності, та тим самим забезпечувати продовольчу безпеку», — зауважив Василь Говгера.
Борис Кобаль, Директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби та головний ветеринарний лікар України наголосив на серйозності проведених моніторингових досліджень.
«Якщо говорити про моніторинг, про який вже згадував Сергій Карпенко, то я маю додати, що мова йде про значну кількість тестів і лабораторних досліджень.
Це величезна робота, яка може гарантувати кінцевому споживачу найголовніше — якість, безпечність продукції та її відповідність всім стандартам. І звісно ж, розміщення відповідного маркування виробниками неможливе без участі державного регулятора. Ми всіляко вітаємо ініціативу «Союзу птахівників України» та раді, що галузь готова до внутрішньої регуляції та постійно йде на підвищення стандартів якості та біологічної безпеки», — підсумував Борис Кобаль.
Система передбачає маркування трьох видів: клас «А» — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів («Вільне від антибіотиків»); клас «В» — антимікробні засоби не використовуються в продуктивній зграї птиці («Ферма без антибіотиків»); клас «С» — антимікробні засоби не використовуються з профілактичною метою, але можуть застосовуватися з лікувальною за умови дотримання правил («М'ясо без залишків антибіотиків»).
Завдяки впровадженню даної системи, споживач може бути впевнений в достовірності заявленої виробником інформації, оскільки право наносити відповідне маркування надається незалежною стороною. Крім того, СПУ залишає за собою право проводити самостійні відбори зразків продукції цих підприємств на будь-якому етапі вирощування, виробництва, реалізації з метою зовнішнього моніторингу дієвості контролю. Це великий крок в подоланні загроз антибіотикорезистентності.
