Один з найгарніших будинків Дніпра. Історія та сьогодення

Колишній будинок Бабушкіна на розі проспекту Д. Яворницького (тодішнього Карла Маркса) до 1943 року був одним із найкрасивіших будинків головного проспекту Дніпра. Невдале післявоєнне відновлення перевело його в розряд «фонової» забудови, а його колишня пишність залишилася лише на старих світлинах, повідомляє Дніпровська панорама, посилаючись на матеріали Валентина Старостіна.

Ділянка на розі Катерининського проспекту та Первозванівської (Короленка) вулиці з XIX століття знаходилася в межах величезного Троїцького базару, що займав територію значно більшу за сучасну центральну площу Героїв Майдану (колишня пл. Леніна). У 1860-х роках на цій ділянці почалося будівництво кам'яного вітальня торгового ряду, де кожен із купців будував свою лавку відповідно до спільного проекту. З моменту нового будівництва лавками на цьому місці беззмінно володіла купецька родина Бабушкіних, на чолі з Костянтином Бабушкіним. А після його смерті в 1897 році, торгівля і більшість майна дісталися одному з його синів – Андрію Бабушкіну.

Андрій Костянтинович не надто займався своєю нерухомістю, і в 1910 році в його лавках ще зберігався дух старого торгового ряду з відкритими галереями, дерев'яними підлогами та погребами. Тільки у 1911 році він отримав у Міської Думи право на перебудову крамниць у чотириповерховий будинок з магазинами та конторами. Будівництво будинку було розпочато у січні 1913 року, а до серпня будівля була вже повністю закінчена. Такі темпи будівництва, які тоді називали «американськими», ніяк не позначилися на його якості. Будівля у стилі модерн мала раціональне планування, сучасні конструкції, та найбагатше оздоблення фасадів та приміщень. Автором проекту будинку виступив катеринославський архітектор С.В. Віленський.

Підвал та перші два поверхи нової будівлі займали магазини, а верхні поверхи відводилися під контори. Серед орендарів можна назвати Катеринославський Союз установ дрібного кредиту, який працював тут із осені 1913 року. З серпня 1914 року тут працювало Катеринославське товариство заводчиків та фабрикантів. На початку 1917 року відкрився магазин земського кооперативу.

У міжвоєнні десятиліття будинок був одним із небагатьох корпусів Нижньо-Троїцького ринку, який повністю продовжував використовуватися за первісним призначенням. Тут працювали: «Мисливець і звірів», «Динамо», «Піонер», інститут Головпроект, Металобуд-трест, Промбудпроект. Загалом кількість магазинів та установ перевалювала за два десятки. Навіть у період німецької окупації тут працювали комісійні магазини Осипова та 1-го Дніпропетровського торгового товариства.

дом Бабушкина

Після пожежі, що знищила будівлю восени 1943 року, вона довго стояла в руїнах. Лише 1949 року архітектором К. Клебановим було виконано проєкт відновлення для розміщення гуртожитку тресту Дніпровськпромбуд.

При відновленні фасад будівлі був перероблений відповідно до післявоєнного стилю, що викликало серйозну критику з боку влади. У той небагатий час було незрозуміло, навіщо «витрачати свій робочий час на пошуки нового архітектурного стилю, з нагромадженням колон і корінною переробкою фасаду, що добре зберігся». Але жодних принципових змін проекту за цією критикою не було.

Відновлення будівлі проводилось у 1950-51 роках. Після закінчення робіт створене торгове приміщення на першому поверсі було передано під розміщення Центральної рибної крамниці, яка пропрацювала тут до 2008 року. А 1960 року в приміщеннях гуртожитку тресту розмістився готель «Перемога». І лише після її закриття на початку 1970-х років будинок було передано інституту Укрдіпрокомунбуд.

дом Бабушкина

Нагадаємо, раніше ми писали: Унікальне місце сили. На Дніпропетровщині є свій "Байкал". Приголомшливі види